Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №356/518/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

21.04.26 Справа № 356/518/25

2/469/271/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

21 квітня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.

за участю секретаря судового засідання - Надич В.В.,

представника позивача Андрущенко М.В. не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення, -

в с т а н о в и в :

Рішенням від 17 березня 2026 року у справі № 356/518/25 (2/469/271/26), ухваленим у цивільнй справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (адреса: м.Київ, вул.Болсуновська, 8, поверх, 9, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику №2778030124 від 21.01.2024 року, визначену станом на 23.06.2025 року, в розмірі 24 435,00 грн.

18 березня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» Андрущенко М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив ухвалити додаткове судове рішення у вказаній справі про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До заяви представника позивача Андрущенка М.В. додано копію договору про надання правової допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року, копію заявки №3810803317 від 14 червня 2025 року про надання послуг, відповідно до якої сторони узгодили розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги в суді першої інстанції в фіксованому розмірі 5000,00 грн. та копію акту приймання-передачі наданих послуг №3810803317 від 14.03.2026 року.

Копії усіх зазначених документів відповідно до положень ЦПК України направлялись відповідачу Калкутіну В.А., про що наявний чек установи поштового зв`язку.

На підставі ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд погоджується з заявленою представником позивача сумою понесених витрат, оскільки вони відповідають умовам договору про надання правової допомоги, протоколів погодження договірної ціни, актам виконаних робіт та співмірні з характером заявлених позовних вимог, складністю і тривалістю розгляду справи.

Таким чином, враховуючи наявні докази щодо розміру понесених судових витрат та їх необхідність, пропорційність і реальність у цій справі, характер спору, суд вважає обгрунтованими зазначені посилання представника позивача.

Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Заява представника позивача ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення подана у встановлений строк.

Оскільки позов ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» задоволено повністю, судові витрати підлягають стягненню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260-261, 268, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» (адреса: м.Київ, вул.Болсуновська, 8, поверх, 9, код ЄДРПОУ 44127243) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя: