Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №452/4946/25
Суддя: Кущ Т. М.
Справа №452/4946/25
Провадження №2/452/650/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" квітня 2026 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
31 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 11 лютого 2017 року у Самбірському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис за №31. Позивач вказав, що від шлюбу сторони мають двох спільних дітей – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, зазначив, що сімейне життя у сторін не склалося через розбіжність в характерах, ігнорування його, позивача, як особистості, різні погляди на життя, що спричиняло постійні сварки та непорозуміння. Більше трьох років подружжя проживає окремо один від одного, фактично сім`я розпалась, з вказаного часу сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. За таких обставин позивач вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить його інтересам (а.с.2-3,21-22).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 січня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та вперше призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 12 березня 2026 року об 11 год. 00 хв.. (а.с.15,19).
11 березня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Стецяк В.М. подала власну заяву по суті справи та відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, що були зареєстровані в канцелярії суду 12 березня 2026 року (а.с.33-34).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2026 розгляд справи було відкладено на 20 квітня 2026 року о 09 год. 30 хв. та зобов`язано відповідача ОСОБА_2 направити копію відзиву позивачу ОСОБА_1 (а.с.35-36.
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.37), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав. Разом з тим, у відповідній
письмовій заяві, поданій до суду 20 квітня 2026 року, зазначив, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохав суд провести розгляд справи без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.44). Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від позивача до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.40), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, у поданому відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу, проте наголосила, що не визнає усіх обставин, вказаних у позовній заяві, посилаючись на те, що позивач безпідставно фактично всю відповідальність за розірвання шлюбу покладає на неї, оскільки вона багато років пробувала покращити їхні стосунки, працювала над собою, однак саме чоловік проявляв до неї неповагу та ображав її. Крім того, відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Стецяк В.М., кожна окремо, письмово прохали суд провести розгляд справи без їх участі (а.с.33,34)
Згідно положень ч.5 ст.279 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Суд, з`ясувавши позицію позивача ОСОБА_1 , викладену ним в позовній та додатковій заяві, поданій до суду, врахувавши позицію відповідача ОСОБА_2 , викладену нею у відзиві на позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 11 лютого 2017 року у Самбірському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального
управління юстиції у Львівській області, про що 11 лютого 2017 року складено відповідний актовий запис №31 (а.с.4,23).
Від даного шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,9,27,28).
З письмових пояснень сторін вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через розбіжність в характерах та різні погляди на життя, що спричиняло постійні сварки та непорозуміння. Більше трьох років подружжя проживає окремо один від одного, з вказаного часу сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, фактично сім`я розпалась. Відповідач ОСОБА_2 скористалась правом подати відзив на позовну заяву, в якому додатково зазначила, що вона намагалася покращити їхні стосунки, працювала над собою, однак саме чоловік проявляв до неї неповагу, уникав вирішення сімейних непорозумінь, тощо. Разом з тим, сторони, кожен окремо, вважають подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.2-3,5-6,724-25,26,34,44).
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі – СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач ОСОБА_1 за змістом позову та додаткової заяви, поданої до суду, прохав розірвати шлюб та заперечував проти надання подружжю строку для примирення (а.с.2-3,21-22,44).
Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляла, натомість не заперечувала проти розірвання шлюбу, вважаючи неможливим подальше спільне життя з відповідачем (а.с.34).
За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.
Спору про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.4,23).
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Великосілля Старосамбірського району Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 березня 2025 року, орган, що видав 4634, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Самборі Львівської області (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 11 лютого 2017 року у Самбірському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис №31 від 11 лютого 2017 року, які мають двох спільних неповнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua