Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №127/10230/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10230/26

Провадження № 3/127/2095/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.03.2026 о 10:50 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою у її сторону, штовхав, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про отримання СМС повістки - повідомлення наявною в матеріалах справи.

Крім того, інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду.

Суд звертає увагу, що з метою підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя Рада суддів України визначила виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання.

Враховуючи викладене, а також позицію Верховного Суду, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083128 від 24.03.2026 слідує, що ОСОБА_1 24.03.2026 о 10:50 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою у її сторону, штовхав, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

Вказані обставини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, крім вищевказаного протоколу також підтверджуються рапортом працівника поліції Вусінського О., з якого слідує, що 24.03.2026 у складі наряду «Юнкер-102», спільно із капралом поліції Морозом А.В., надійшов виклик «Домашнє насильство». Прибувши на місце виклику за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено заявницю ОСОБА_2 яка повідомила, що її син ОСОБА_1 з яким вони спільно проживають, здійснив виклик про «Домашнє насильство» у зв`язку з тим, що мати намагалась провести з ним бесіду виховного характеру через погану поведінку у школі. Після чого, ОСОБА_1 почав виражатись нецензурною лайкою у її сторону, словесно погрожував, штовхав, чим вчиняв стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Згодом було відібрано заяву та пояснення у заявниці, складено форму оцінки ризиків та складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Було проведено профілактичну бесіду виховного характеру, факт вчинення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 не підтвердився.

Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.03.2026, слідує, що ОСОБА_2 просить прийняти міри адміністративного характеру стосовно свого сина ОСОБА_1 , який 24.03.2026 близько 10:50 год. у кв. АДРЕСА_2 , її син ОСОБА_1 вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме нецензурно висловлювався у її сторону, штовхав, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що 24.03.2026 вранці, коли її син прокинувся між ними виник конфлікт через те, що ОСОБА_1 хотів йти прогулятись, на що вона його не пустила, оскільки син напередодні ходив гуляти та повернувшись додому в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Тоді він почав тікати, на що вона його зупинила схопивши за волосся, яке у нього довге, після чого її син почав бити її ногами, ображати та штовхати. На що вона пообіцяла сину, що він усі канікули просидить вдома та обріже йому волосся, тоді, як син це почув, став неконтрольованим, після чого втримати його не змогла, просив волосся не обрізати, бо він його дуже цінує. Однак вони з дочкою обрізали йому волосся, на що син почав битись, кусатись, нецензурно виражатись та викликав поліцію.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_3 , яка зазначає, що 24.03.2026 була свідком ситуації під час якої її брат підіймав руки на мати, штовхав її, кричав та тікав, через те що мати попросила виконати його обв`язки.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 24.03.2026 прокинувся зранку і хотів піти прогулятись, але його мати схопила його за волосся та потягнула в кімнату, тоді він її відштовхнув, але тоді сестра із мамою накинулись на нього та відрізали йому волосся. Зазначив, що дійсно вчиняв стосовно своєї мати домашнє насильство.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як низький.

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії фізичного характеру щодо своєї мати, внаслідок чого була завдана шкоди здоров`ю.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя: