Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №127/2255/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 квітня 2026 р.

Справа: №127/2255/26

Суддя: Сичук М. М.

Справа № 127/2255/26

Провадження № 2/127/578/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14 лютого 2024 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 207, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу сторони дітей не мають.

Позивач вказує, що сімейні відносини між нею та відповідачем поступово погіршувалися, у зв`язку з чим фактично припинено спільне проживання та ведення спільного господарства. Між сторонами склалися різні погляди на сімейне життя, що призвело до втрати взаєморозуміння, поваги та почуттів, притаманних подружжю.

Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки сімейні відносини фактично припинені, а бажання відновлювати сім`ю у сторін відсутнє. У зв`язку з цим позивач просить розірвати шлюб, укладений між сторонами.

Окремо позивач зазначає, що підстав для застосування заходів щодо примирення подружжя, передбачених ст. 111 Сімейного кодексу України, не вбачається, оскільки відновлення сімейних відносин є неможливим.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але позивачкою подано до суду заяву в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , 14 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 207

Дітей від шлюбу сторони не мають.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а також передбачає добровільність його збереження.

Судом встановлено, що сторони спільно не проживають, сімейні відносини фактично припинені, спільного господарства не ведуть, взаємні права та обов`язки подружжя не реалізуються. В матеріалах справи відсутні дані про можливість відновлення сімейних відносин.

Суд враховує, що шлюб є сімейним союзом, який базується на взаємній довірі, повазі та бажанні спільного життя. За наявності фактичного припинення шлюбних відносин та відсутності волі до їх відновлення, збереження такого шлюбу суперечить його правовій природі.

Сторони не підтримують подружні відносини, шлюб фактично розпався.

Згідно п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд зважає на те, що примирення між подружжям неможливе, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесенні судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 гривень 20 копійок.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112-113 СК України,ст. 13,223, 247, 258-259, 263-265, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 207, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua