Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №146/1811/25 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Суд: Томашпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №146/1811/25

Суддя: Скаковська І. В.

Справа № 146/1811/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025200000058 від 19 жовтня 2025 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комаргород Тульчинського району Вінницької області, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що, він будучи особою, яка у встановленому законом порядку не отримувала посвідчення водія, в кінці квітня 2025 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) вирішив отримати вказане посвідчення водія, шляхом його підробки, з метою подальшого використання.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в. АДРЕСА_1 , у всесвітній мережі Інтернет, знайшов оголошення про виготовлення посвідчення водія, та з метою отримання вказаного посвідчення ОСОБА_4 , написав в мобільному застосунку «Viber», невстановленій особі, про те, що має намір придбати посвідчення водія, та в подальшому за попередньою змовою із невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою досягнув домовленості, щодо підроблення на його ім`я, офіційного документа. Далі, невстановлена слідством особа надала перелік документів, які ОСОБА_4 , мав надати для виготовлення підробленого посвідчення водія. У свою чергу ОСОБА_4 достовірно знаючи що вказане посвідчення водія буде підроблене та не відповідатиме нормам чинного законодавства, надав невідомій особі через мобільний застосунок «Viber», фотокопії особистих документів (паспорт, ідентифікаційний номер картки платника податків), скан копію фотокартки та зразок особистого підпису, з метою внесення їх до підробленого посвідчення водія.

Після цього, отримав від невстановленої особи виготовлене на його ім`я посвідчення водія серії НОМЕР_1 із категорією «В», за що відповідно сплатив грошові кошти в сумі 16 000 грн.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, ОСОБА_4 19 жовтня 2025 року близько 11:10 год керуючи автомобілем марки «Geelу», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Данила Нечая в с-щі Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, де за порушення правил дорожнього руху був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Тульчинського районного відділу поліції Національної поліції у Вінницькій області. У подальшому при складанні останніми адміністративних матеріалів та під час перевірки документів, ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, діючи умисно, 19 жовтня 2025 року близько 11:10 год надав для перевірки працівникам поліції посвідчення водія зі своїм фото, видане на його ім`я, серії НОМЕР_1 , таким чином використавши завідомо підроблений документ.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 яке заповнене на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане 08 травня 2025 року ТСЦ 8042, не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. У бланку посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , яке заповнене на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане 08 травня 2025 року ТСЦ 8042, штрихи фонових зображень бланкового тексту, серії та номер бланку, вихідних даних підприємства виробника нанесено за допомогою друкуючого пристрою з струменевим способом формування зображень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченою ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України не визнав, суду пояснив, що за порадою знайомого він вирішив отримати посвідчення водія через оголошення в інтернеті без здачі іспитів у сервісному центрі. В результаті чого думаючи, що дане посвідчення водія буде відповідати оригіналу знайшов в інтернеті оголошення про виготовлення вказаного посвідчення водія та скинув невідомій особі свої особисті документи, сплативши за це грошові кошти в сумі 16000 грн, після чого отримав дане посвідчення водія на своє ім`я по новій пошті.

Коли у жовтні 2025 року його зупинили працівники поліції в с-щі. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області він пред`явив дане посвідчення водія для перевірки, однак відомості про дане посвідчення були відсутні в базі виданих посвідчень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що під час несення служби в складі сектору реагування патрульної поліції при патрулювання вул. Леонтовича в с-щі. Томашпіль водій ОСОБА_4 порушив правила зупинки та в ході перевірки документів у нього було виявлено підроблене посвідчення водія, на запитання, де він взяв дане посвідчення повідомив, що придбав його восени через мобільний додаток «Viber».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що під час несення ним служби в складі сектору реагування патрульної поліції в с-щі. Томашпіль по вул. Леонтовича був зупинений транспортний засіб за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_4 та при перевірці посвідчення водія було виявлено ознаки його підробки, оскільки відомості про нього відсутні в базі посвідчень водія на запитання, де обвинувачений взяв вказане посвідчення водія останній повідомив, що придбав його за грошові кошти.

Крім того, судом були дослідженні наступні документи по у справі:

- протокол огляду місця події від 19 жовтня 2025 року;

-заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про добровільну видачу водійського посвідчення працівникам поліції від 19 жовтня 2025 року;

-лист Головного сервісного центру МВС регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві щодо видачі посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

-постанову про визнання речовим доказом, приєднання до кримінального провадження та передачу його на зберігання від 19 жовтня 2025 року;

-ухвалу Томашпільського районного суду про арешт майна від 22 жовтня 2025 року;

- висновок проведення дослідження документів від 22 жовтня 2025 року № СЕ-19/102-25/22789-ДД;

-протокол огляду предмету від 17 листопада 2025 року;

-оптичний диск із записами з нагрудних бодікамер поліцейських СРПП ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області;

-храктеристику Комаргородського старостинського округу на обвинуваченого ОСОБА_4 від 21 жовтня 2025 року № 15;

-довідку Комаргородського старостинського округу про склад сім`ї обвинуваченого ОСОБА_4 від 21 жовтня 2025 року № 544;

-вимогу ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про судимість обвинуваченого;

-вирок Томамашпільського районного суду від 03 грудня 2014 року за яким обвинуваченого ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 190 до покарання у виді штрафу;

-вирок Томамашпільського районного суду від 24 липня 2019 року за яким обвинуваченого ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 185 до покарання у виді штрафу;

-повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_4 від 31 березня 2026 року;

Оцінюючи вищезазначені досліджені судом документи по справі, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 суд розцінює як обрану позицію захисту від пред`явленого обвинувачення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена і його дії вірно кваліфіковано державним обвинуваченням за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в сукупності дослідженими доказами в судовому засіданні, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_4 який зазначив, що придбав дане посвідчення водія за грошові кошти без здачі іспититів у сервісному центрі через мобільний додаток «Viber».

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правлпорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановленні.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, нявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2018 року, компроментуючі матеріали відсутні, вину не визнає, а також враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі тач. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, крім того суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі та одночасно звільнити його від покарання з випробовуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів суспільства.

Відповідно довідки витрат на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12025025200000058 до висновку експерта СЕ № 19/102-25/22789-ДД від 22 жовтня 2025 року вартість проведення судової технічної експертизи документів становить 3565,60 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 (три) роки обмеження волі.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (три) роки обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи в кримінальному провадженні в сумі 3565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять 60 копійок).

Зняти арешт з майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року, а саме з:

- посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 , з категорією: «В» видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12025025200000058.

Речові докази у справі, а саме:

- посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 , з категорією: «В» видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , яке знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12025025200000058 - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua