Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №138/1840/25 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1840/25

Провадження №:2/138/639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який до дня своєї смерті проживав у с.Кремінне Могилів-Подільського району Вінницької області. Спадкоємцями за законом після його смерті є дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_5 . Донька спадщину не прийняла та на неї не претендує, про що подала відповідну заяву до нотаріуса. За життя ОСОБА_4 товаришував з позивачем, допомагав йому по господарству, брав в оренду у нього земельну ділянку, вони були хорошими друзями. Користуючись своїм правом, передбаченим ЦК України. ОСОБА_4 , 12.02.2021 склав заповіт на ім`я позивача. Відповідно до вказаного заповіту, спадкодавець заповів належну йому земельну ділянку, площею 1,9821 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кремінської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2025 відкрито загальне провадження, призначено підготовче судове засідання.

02.09.2025 до суду надійшов відзив на позов представника відповідача ОСОБА_3 , який мотивований тим, зокрема, що позивачем надано до суду копію свідоцтва про смерть і в позові не зазначено, про те, що оригінал вказаного свідоцтва відсутній у позивача, а тому йому було відомо про смерть ОСОБА_4 . Також, представником позивача подано до суду копії з інших оригіналів документів, у тому числі щодо заведення спадкової справи та правовстановлюючих документів на спадкове майно. Більш того, у заповіті наявні персональні дані позивача та його РНОКПП, які ОСОБА_4 міг отримати лише від позивача. Крім того, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, яка зазначена у заповіті. Померлий ще за життя віддав оригінал заповіту позивача. Зважаючи на викладені обставини, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

08.09.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, зокрема, що про наявність заповіту позивачу не було відомо, а про його наявність дізнався в сільській раді від дітей померлого, які повідомили, що знайшли заповіт під час прибирання у будинку померлого. Про факт смерті ОСОБА_4 позивачу відомо було, оскільки він був присутній на похованні, однак на той час йому не було відомо про заповіт. Крім того, між ними дійсно було укладено договір оренди земельної ділянки, в якому зазначено реквізити сторін, зокрема, РНОКПП, паспортні дані, а також місце реєстрації та місце проживання. Звернення позивача до нотаріуса лише у 2025 році, теж є тією обставиною, що підтверджує його необізнаність про наявність заповіту на його ім`я.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.09.2025 витребувано у приватного нотаріуса витяг із спадкового реєстру щодо складання заповітів чи спадкових договорів, виданих свідоцтв про право на спадщину та за наявності належним чином завірених копії документів зі спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 , а також продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її та позивача участі. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги визнав. Також зазначив, що дійсно під час прибирання в будинку після смерті батька, він з сестрою виявив заповіт на ім`я ОСОБА_1 та про даний заповіт позивачу було повідомлено при зустрічі у сільській раді.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з`явились. Представник відповідача подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі. У задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив таке.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Позивач стверджує, що до складу спадкового майна входить, зокрема, земельна ділянка загальною площею 1,9821 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522683600:01:000:0127, розташовану на території Кремінської сільської ради Могилів-Подільського району. Дана обставина підтверджується копією договору міни земельних ділянки від 01.12.2017 (а.с.10), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №243548856 від 09.02.2021 (а.с.11).

Як слідує із заповіту посвідченого 12.02.2021 приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Серебряковою Ю.В. ОСОБА_4 заповів належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 1,9821 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кремінської сільської ради Могилів-Подільського району (а.с.7).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Серебрякової Ю.В. №02-31 від 19.02.2025 слідує, що позивач не може оформити свої спадкові права, оскільки заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 у встановлений законом строк не подав (а.с.9).

Позивач стверджує, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки про наявність заповіту йому відомо не було, так як він не є родичем померлого.

З матеріалів спадкової справи №128/2022 слідує, зокрема, що 13.12.2022 ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 . Також в матеріалах спадкової наявна заява ОСОБА_5 , зареєстрована 13.12.2022, про відмову від прийняття спадщини за законом. Крім того, згідно довідки Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області №216 від 03.11.2022 останнім місцем проживання померлого ОСОБА_4 була адреса: АДРЕСА_1 . На день його смерті також були зареєстровані дружина померлого ОСОБА_3 та син померлого ОСОБА_2 (а.с.56-74).

При вирішенні справи суд зважає на те, що згідно вимог ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При вирішенні справи суд зважає на те, що згідно вимог ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24 ) виснувала, що необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

В силу положень ст.1261-1265 ЦК України позивач не є спадкоємцем будь-якої із черг спадкування.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Крім того, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством (висновок ВП ВС у постанові від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Враховуючи вказані вище обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, та те, що доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, зважаючи на волевиявлення спадкодавця та реалізації його волі, а також те, що відповідач ОСОБА_2 у поданій до суду заяві зазначив, що після смерті спадкодавця, він разом з сестрою знайшов заповіт і в подальшому, в приміщенні сільської ради, передав позивачу, суд вважає, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом має право на визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Доводи сторони відповідача ОСОБА_3 наведені відзиві на позов, не є достатнім підставами для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки не підтверджені жодними доказами, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. При цьому, наявність оригіналів документів у позивача, що за життя видавались на ім`я спадкодавця та наявність між ними укладеного договору оренди, на думку суду, не підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 міг знати про наявність заповіту. Також, слушними є твердження сторони позивача, що персональні дані позивача, могли бути використані ОСОБА_4 при посвідченні заповіту.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.1272 ЦК України достатнім строком суд вважає три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, як про це просить сам позивач.

Керуючись ст.1261-1265, 1270, 1272 ЦК України, ст.12,13,81, 89, 200, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Т.Б.Київська