Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №712/16433/25
Суддя: Токова С. Є.
Справа №712/16433/25
Провадження № 2/712/1258/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді – Токової С.Є.
при секретарі – Білик О.Ю.
за участю представника позивача адвоката Стратілатова К.Г.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Козьменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якій позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 43366,66 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 18.07.2025 року орієнтовно о 00 год. 30 хв. в житловій кімнаті АДРЕСА_1 , власником якої є Відповідач по справі, виникла пожежа. На час прибуття пожежно-рятувального підрозділу пожежа розповсюдилася по всій площі житлової кімнати.
Позивач у позові зазначає, що у кімнаті АДРЕСА_2 фактично проживала сестра Відповідача - ОСОБА_3 , яка страждала алкозалежністю. Також ОСОБА_3 в будинку за місцем її реєстрації близько двох разів здійснювала пожежу з власної необережності.
На підставі договору дарування частини блоку-секції, посвідченого 30.08.2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. за реєстр. № 3726, вона є власником житлової кімнати АДРЕСА_3 .
Внаслідок вказаної вище пожежі була пошкоджена належна їй кімната, а саме: знищено пожежею 4 вікна, пошкоджено пожежею: перекриття між 7 та 8 поверхами. Дана обставина встановлена в акті про пожежу, що складений 18.07.2025 року ГУ ДСНС в Черкаській області, з додатком від 24.07.2025 року. Пожежа виникла власлідок порушення норм пожежної безпеки в кімнаті АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач.
Позивач зазначила, що внаслідок пожежі їй заподіяно майнової шкоди, яка полягає у пошкодженні належної їй житлової кімнати № 817.
13.08.2025 інженером-проектувальником ОСОБА_4 було складено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва “Капітальний ремонт житлового будинку (заміна вікон) за адресою: АДРЕСА_4 ”, згідно якого загальна вартість робіт із заміни вікон складає 38860,00 грн.
Фактична загальна вартість витрат по заміні вікон, включаючи вартість самих вікон (30514,00 грн та вартість будівельних матеріалів (2852,66 грн) склала 33366,6 грн.
Крім того, сума витрат на проведення технічного обстеження та оцінку технічного стану та експлуатаційної придатності пошкоджених будівельних конструкцій склала 10000 грн.
Таким чином, на думку Позивача, Відповідач зобов`язана відшкодувати їй матеріальну шкоду в розмірі 43366,66 грн. (33366,66 + 10000).
При цьому позивач вказувала, що внаслідок пожежі їй була завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2025 року відкрито позовне провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вона не проживала у кімнаті АДРЕСА_1 , не користувалася нею, не перебувала у приміщенні на момент виникнення пожежі та не здійснювала жодних дій, які могли б безпосередньо або опосередковано спричинити займання. Кімнатою користувалася і в ній постійно проживала з її дозволу виключно її сестра ОСОБА_3 .. При цьому між нею та ОСОБА_3 не існувало правовідносин найму або інших договірних зобов?язань, які б покладали на неї обов?язок постійного контролю за способом експлуатації приміщення або поведінкою користувача. Висновком про причини пожежі від 21 липня 2025 року однозначно встановлено, що безпосередньою причиною пожежі було необережне поводження під час куріння. Цей висновок також прямо виключає виникнення пожежі внаслідок короткого замикання електромережі або порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів. Таким чином, шкода настала внаслідок особистих дій користувача приміщення, тобто ОСОБА_3 , яка загинула під час пожежі, а не внаслідок будь-яких її дій чи бездіяльності. Таким чином, вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з урахуванням поданого відзиву на позов.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає ,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що на підставі договору дарування частини блоку-секції, посвідченого 30.08.2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. ОСОБА_2 є власником житлової кімнати АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Г.М. є власником кімнати АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту про пожежу від 18.07.2025, 18.07.2025 о орієнтовно о 00 год. 30 хв. в житловій кімнаті АДРЕСА_1 , власником якої є Відповідач по справі, виникла пожежа. На час прибуття пожежно-рятувального підрозділу пожежа розповсюдилася по всій площі житлової кімнати. На поширення пожежі вплинули: пізній час виявлення пожежі та наявність пожежного навантаження (меблі, речі домашнього вжитку тощо). Під час пожежі загинула ОСОБА_5 , ощ підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно з даними Висновку про причини виникнення пожежі № 26 від 21.07.2025 року, що складений Дослідно випробовувальною лабараторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Черкаській області, під час огляду місця пожежі в житловій кімнаті були наявні залишки текстильних матеріалів. На момент викникнення пожежі в житловій кімнаті перебувала гр. ОСОБА_3 , яка допускала куріння тютюнових виробів та могла користуватися відкритим вогнем (сірники, запальнички); із протоколу допиту власниці гр. ОСОБА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_3 страждала алкозалежністю і були випадки виникнення пожежі з власної необережності вищезгаданої громадянки. На підставі вищевикладеного, враховуючи розташування осередкової зони пожежі, допожежну обставновку, свідчення очевидців виявлення пожежі, пожежне навантаження та присутність горючих матеріалів в осередковій зоні пожежі, а також приймаючи до уваги динаміку розвитку пожежі Дослідно-випробовувальною лабараторією Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС у Черкаській області зроблено висновок, що первинне горіння виникло внаслідок необережності під час куріння.
Як стверджує Позивач, внаслідок пожежі була пошкоджена належна їй на праві власності кімната № НОМЕР_2 , а саме: знищено пожежею 4 вікна, пошкоджено перекриття між 7 та 8 поверхами, що підтверджується актом про пожежу від 18.07.2025, складеного ГУ ДСНА в Черкаській області.
13.08.2025 року інженером-проектувальником ОСОБА_4 було складено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва «Капітальний ремонт житлового будинку (заміна вікон) за адресою: АДРЕСА_4 », згідно якого загальна вартість робіт із заміни вікон складає 38860 грн.
Згідно квитанції № 2.242247491.1 від 01.08.2025 Позивачка придбала у ФОП ОСОБА_6 вікно металопластикове в кількості 4 шт загальною вартістю 30514,0 грн. Згідно видаткової накладної № ЧК-0000119 вікна були передані позивачці продавцем 08.08.2025 року.
Крім цього позивачка придбала у ТОВ “Епіцентр-К” необхідні будівельні матеріали для виконання робіт із встановлення вікон на суму 2852,66 грн. (чек № 21460094 від 07.09.2025 року на суму 365,0 грн., чек № 21310095 від 23.08.2025 року на суму 300,66 грн., чек № BBDWqYW2cZ8 від 23.08.2025 року на суму 2187,0 грн.).
Загальна сума витрат позивачки на заміну вікон склала 33366,66 грн. (30514 + 2852,66).
08.08.2025 року між позивачкою (замовником) та ТОВ “Кредо Будпроєкт” (виконавцем) було укладено договір № 08-08/2025 ТЗ про виконання робіт з обстеження будівель та споруд. Згідно п. 1 цього договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, за плату надати послуги з технічного обстеження та оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності будівельних конструкцій житлових приміщень № 801-808;817 у житловому будинку (гуртожитку) АДРЕСА_5 згідно коду ДК 021:2015:71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробувань.
В результаті виконаних робіт, виконавцем було складено Звіт технічного обстеження та оцінка технічного стану та експлуатаційної придатності будівельних конструкцій житлових приміщень № 801-808;817 у житловому будинку (гуртожитку) АДРЕСА_5 , який передано замовнику.
Згідно розділу 8 вказаного Звіту, на підставі аналізу виявлених при обстеженні дефектів та пошкоджень плит перекриття 7 поверху (частина приміщень загального користування та житлового приміщення № 817), технічний стан частини елементів перекриття може бути охарактеризований як аварійний (4 категорія технічого стану), внаслідок чого рекомендованого виконати роботи по відновленню однієї зруйнованої плити та підсиленню трьох пошкоджених плит 7-го поверху в найближчий час з подальшим відновленням внутрішнього оздоблення та елементів пілоги.
Згідно п. 4.1 договору, вартість робіт складає 10000,0 грн. Вказана вартість була повністю сплачена позивачкою 03.11.2025 року згідно квитанції № 2.383538783.1.
Так, предметом спору у даній справі є відшкодування на підставі ст. 1166 ЦК України шкоди, яку позивачеві заподіяно внаслідок пожежі.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
За змістом частини 6 статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фондів, фонду житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлових приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями покладається на їхніх власників (співвласників), користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
У частині четвертій статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, суд вважає, що між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої пожежею. Позивачем обрано відповідний спосіб захисту своїх прав в частині заявлення вимог щодо відшкодування завданої їй шкоди саме власником кімнати, оскільки саме вона, на переконання суду, несе тягар утримання цього майна, у стані, який повинен унеможливлювати настання негативних наслідків для інших осіб.
Заперечення відповідача про те, що вона фактично не проживала у належній їй кімнаті, обґрунтовано не береться судом до уваги виходячи з наступного.
Так, суд враховує, що саме відповідач є власником кімнати, а отже носієм обов`язків щодо її належного утримання та безпечного використання. Непроживання саме по собі не звільняє власника від відповідальності за наслідки використання його майна.
Крім того, при вирішенні даної справи судом враховується, що відповідач добровільно допустила іншу особу (сестру) до користування приміщенням. Тобто вона зберегла контроль над тим, хто і на яких підставах користується її майном, і повинна і зобовязана була оцінювати пов`язані з цим ризики.
Більш того, відповідачу було достеменно відомо про небезпечну поведінку сестри (зловживання алкоголем, попередні випадки пожеж). За таких обставин вона мала підвищений обов`язок обачності, незалежно від того, чи проживала там особисто. Сам факт непроживання не усуває обов`язку вжити заходів для запобігання шкоді.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог сторона відповідача вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між її діями та бездіяльністю та виникнення пожежі, однак на думку суду, в даному випадку причинно-наслідковий зв`язок виникає не через проживання відповідача, а через її рішення надати приміщення особі з відомими ризиками та відсутність належного контролю. Саме ці дії (та бездіяльність) перебувають у зв`язку з настанням пожежі.
З огляду на викладене, оскільки Позивач зазнала збитків в розмірі 43366,66 грн, що підтверджується актом про пожежу від 18.07.2025, Висновком про причину виникнення пожежі № 26 від 21.07.2025, долученими до матеріалів справи квитанціями, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.
Окрім того Позивач вважає, що Відповідачем їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 10000 гривень.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди може визначатися залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
В даному випадку, враховуючи те, що внаслідок пожежі була пошкоджена квартира Позивача та сама вона разом із сімєю тривалий час були позбавлені можливості користуватися нею, на її відновлення потрібні як певні зусилля так і час, що спричинило додаткові незручності та створило дискомфорт у її житті. Натомість відповідач не вчиняла дій щодо відшкодування спричиненої шкоди та не сприяла зменшенню негативних наслідків пожежі. Тобто внаслідок пожежі позивач отримала душевні страждання.
Враховуючи суть позовних вимог, характер заподіяної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, завданих позивачу у зв`язку з пошкодженням її майна, їх глибину та тривалість, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини відповідача, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в цій частні в сумі 5000 грн.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування судових витрат у вигляді витрат за надання правничої допомоги, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
01 вересня 2025 між Позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Стратілатовим С.Г. укладено Договір про надання адвокатських послуг та Додаток до Договору про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги на стадії досудової підготовки та в суді 1 інстрації у спорі Замовника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пожежі, що сталась 18.07.2025 за адресою: м. Черкаси, вул. О.Панченка, 7.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Суд приходить до переконання, що заявлений позивачем до стягнення розмір коштів за надану правничу допомогу є завищеним, а тому враховуючи складність справи, критерій реальності наданих доказів та обсяг виконаних робіт адвоката на представництво інтересів позивача, вважає за необхідне задовольнити вимогу в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.11.2025, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України 4, 10, 11, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 260, 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 майнову шкоду в розмірі 43366,66 грн, моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн, судовий збір в розмірі 968, 96 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., всього стягнути 54 335, 62 грн. ( п"ятдесят чотири тисячі триста тридцять п"ять грн) 62 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий :
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 .
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua