Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №561/367/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/367/26

ВИРОК

іменем України

21 квітня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне кримінальне провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Зарічне Зарічненського району Рівненської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої, за ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

В нічну пору доби з 07 березня 2026 року на 08 березня 2026 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поблизу кафе «Клюква», що за адресою: с-ще Зарічне, вул. Центральна, 51 Вараського району Рівненської області, вступила у словесну суперечку з ОСОБА_4 , яка розпочалася на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, маючи на меті заподіяти тілесні ушкодження, умисно нанесла останній кілька ударів ногою по лівій нижній кінцівці. В результаті вказаних дій потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження у вигляді дисторзії латерально-зв`язкового апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В результаті неправомірних дій, ОСОБА_6 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді дисторзії латерально-зв`язкового апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_6 умисно спричинила ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.125 КК України.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений дізнавачем у кримінальному провадженні: начальником сектору дізнання відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 та затверджений начальником Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченою своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

Правова позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні з приводу цивільного позову показала, що дійсно 07.03.202 року у неї був конфлікт з обвинуваченою, внаслідок якого вона отримала від ОСОБА_6 тілесні ушкодження в область лівої нижньої кінцівки. Після цього у неї погіршився моральний стан, вона була вимушена звернутись до лікаря. Представник потерпілої просив задовольнити цивільний позов у повному обсязі з підстав. Які у ньому зазначені.

Правова позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину визнала повністю та показала, що ввечері 07.03.2026 року близько 23.00 год. вона перебувала поблизу магазину “Клюква” у с-щі Зарічне, Вараського р-ну Рівненської області, де у неї раптово виник конфлікт із потерпілою ОСОБА_4 під час якого вона нанесла останній кілька ударів ногою по лівій нижній кінцівці. Після цього перебіг подій не пам`ятає. Коли прибула швидка медична допомога її не було. В судовому засіданні попросила вибачення у потерпілої. Щодо задоволення цивільного позову заперечила повністю, оскільки не вважає, що потерпілій була заподіяна моральна шкода.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.

Оскільки обвинувачена визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченої, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 доведена повністю і кваліфікує її дії за ч. 2 ст.125 КК України.

Висновки суду.

Таким чином суд вважає доведеним:

факт умисного спричинення ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Пом`якшуючими вину обставинами, передбаченими ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обтяжуючою вину обставиною, передбаченою ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує характер вчиненого нею кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачена визнала себе повністю винною у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обтяжуючу обставину вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, обвинувачена, як було з`ясовано в судовому засіданні, раніше уже притягалась до кримінальної відповідальністю за ч. 1 ст. 125 КК України, позицію потерпілої, майновий стан обвинуваченої, а саме перебування на її утриманні двох малолітніх дітей та приходить до висновку про призначення обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду.

Цивільний позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченої встановлено протиправну поведінку ОСОБА_6 ; встановлено наявність шкоди заподіяння потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та причиновий зв`язок між діями обвинуваченої та наслідками, що настали.

За результатами розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої доведена, її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст.125 КК України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілим, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 передбачає, що моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення частково, а з ОСОБА_6 слід стягнути на користь ОСОБА_4 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 виною у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК України, й призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, заподіяної злочином.

В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1