Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №542/416/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/416/26

Провадження № 3/542/140/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

З протоколу від 26 лютого 2026 року серії ВАВ № 281887 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, вбачається наступне.

10 лютого 2026 року близько 12 год 15 хв, гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» відносно своїх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки 10 лютого 2026 року на момент відвідування родини в будинку антисанітарні умови: розкидані брудні речі, постільна білизна брудна, брудний посуд, відсутні приготовлені страви, будинок потребує провітрювання.

Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП.

ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що відносно неї складений протокол про адміністративне правопорушення, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатись у Новосанжарському районному суді Полтавської області, до суду не з`являлась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток на її адресу проживання, а саме: АДРЕСА_2 , що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання, призначене на 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 , повторно не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, судова повістка отримана ОСОБА_1 , завчасно та особисто (а.с. 23). Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала, пояснень щодо встановленого в протоколі порушення до суду не надавала.

З огляду на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та враховуючи те, що ОСОБА_1 відомо про дату та час розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 .

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Не зважаючи на це, ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Частиною 2 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року зокрема передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх/неповнолітніх. А об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх/неповнолітніх дітей.

Дослідивши вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що в діях матері гр. ОСОБА_1 – наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей, а отже вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 281887 від 26 лютого 2026 року (а.с. 4), який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у графі «Пояснення» гр. ОСОБА_1 особисто зазначено, що з порушенням вона згодна;

- копією акта обстеження умов проживання за адресою:АДРЕСА_2 від 10 лютого 2026 року (а.с. 5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26 лютого 2026 року, в яких вона підтвердила, що на момент комісійного обстеження умов її місця проживання, у її будинку було брудно, оскільки вона не встигла прибирати, приготувати їсти та випрати речі (а.с. 6);

- копією фотоматеріалів (а.с. 13-15);

- копією постанови Новосанжарськогорайонного суду Полтавської області від 18 грудня 2025 року у справі № 542/1834/25 (а.с. 16-18).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом року була піддана адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП на підставі постанови Новосанжарськогорайонного суду Полтавської області від 18 грудня 2025 року у справі № 542/1834/25.

В подальшому, як вбачається з матеріалів даної справи № 542/416/26, ОСОБА_1 повторно протягом року від дня притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП вчинила правопорушення, що полягало в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей.

Отже, зазначені дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.

Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 2 статті 184 КУпАП у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року – 3328 грн.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, 184, 276-280, 283, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить1700 грн 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва