Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №539/1464/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №539/1464/26

Суддя: Алтухова О. С.

Справа № 539/1464/26

Провадження № 1-кп/539/243/2026

ВИРОК

іменем України

21 квітня 2026 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Снітин, Лубенського району, Полтавської області, українка, громадянка України, освіта середня спеціальна, одружена, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року, перебуваючи в м. Лубни Полтавської області, сестра господарка КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучена заступником директора з експертизи тимчасової непрацездатності та головою ЛКК КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР Особою-1, яка використовувала повноваження та пов`язані з ними можливості проведення ЛКК на період дії воєнного стану, як пособника протиправної діяльності створеної та очолюваної нею організованої групи.

Метою діяльності організованої групи було систематичне одержання неправомірної вигоди від військовозобов`язаних та їх родичів за прийняття відповідних рішень ЛКК КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР без фактичного проходження та відсутності відповідних порушень функцій організму, а також внесення на підставі цих рішень завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів - довідок та висновків вказаної ЛКК про наявність потреби у соціальній послузі з догляду на непрофесійній основі з подальшим оформленням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

До складу групи Особа-1 залучила своїх знайомих: медичну сестру консультативно-діагностичного відділення № 3 КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» Особу-2, та фізичну особу - підприємця, яка надає юридичні послуги, Особу-3, між якими чітко розподілила ролі в злочинному механізмі протиправної діяльності.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше липня 2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , побачила в мережі Інтернет оголошення про надання ОСОБА_7 , яка використовує номер телефону НОМЕР_1 , в м. Лубни Полтавської області юридичних послуг військовозобов`язаним особам та вирішила звернутись до неї за наданням відповідних консультацій.

16.07.2025 між Особа-3 та ОСОБА_6 в офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , відбулася розмова, під час якої остання повідомила, що в неї є син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є військовозобов`язаним та бажає оформити відстрочку від мобілізації. Особа-3, як юрист, повідомила про підстави та порядок надання відстрочки, передбачені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та п. 9 ст. 23 вказаного Закону, яким визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Надалі, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, Особа-3, діючи в складі організованої групи з Особа-2 та Особа-1, використовуючи допомогу ОСОБА_5 у вигляді передачі останнім документів та грошових коштів, запропонувала ОСОБА_6 внести завідомо недостовірні відомості та видати ЛКК КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР висновок щодо наявності у неї порушення функцій організму, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, та відповідну довідку, що є підставою для отримання її сином ОСОБА_8 відстрочки від мобілізації, повідомивши, що за даний висновок потрібно надати 60 000 грн.

Так, 16.07.2025 Особа-3, реалізуючи спільний з Особою-1 та Особою-2, злочинний умисел, використовуючи допомогу ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , отримала від ОСОБА_6 медичні документи на її ім`я та неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 60 000 грн, за видачу фіктивного висновку ЛКК та відповідної довідки щодо наявності у неї порушення функцій організму, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, та відповідної довідки, без проходження ЛКК.

Після цього, ОСОБА_5 того ж дня у приміщенні КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР передала Особі-1, отримані від Особи-2 медичні документи на ім`я ОСОБА_6 та частину неправомірної вигоди у розмірі 7000 грн, які їй віддала Особа-3.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництво одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно організованою групою.

У подальшому, 21.07.2025, ОСОБА_5 передала Особі-1 в службовому кабінеті КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. П`ятикопа, 26, рішення від 21.07.2025 №1/2151, що містить недостовірні відомості про наявність у ОСОБА_6 порушення функцій організму, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребує постійного стороннього догляду.

Далі Особа-1 як голова ЛКК в графі «Члени комісії» засвідчила власним підписом висновок № 1/2151 від 21.07.2025 форми № 080-2/о, на підставі якої ОСОБА_6 визнано особою, яка має порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Продовжуючи діяти з метою реалізації спільного злочинного умислу, Особа-1 21.07.2025, перебуваючи неподалік КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. П`ятикопа, 26, видала висновок № 1/2151 від 21.07.2025 форми №080-2/о на ім`я ОСОБА_6 ОСОБА_5 , що передала його Особі-2, яка в свою чергу передала його Особі-3.

Далі Особа-3 видала висновок № 1/2151 від 21.07.2025 форми №080-2/о ОСОБА_6 в офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , та на підставі якого 25.07.2025 в Управлінні праці соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_8 видали акт про встановлення факту здійснення ним за ОСОБА_6 постійного догляду, з огляду на що останній одержав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме пособництво внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, їх видачі, вчинених організованою групою.

07.04.2026 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026170000000148 від 27.03.2026, з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому провадженні, з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_5 визнала свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч.1 ст. 366 , ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час укладення угоди між прокурором та обвинуваченою узгоджено міру покарання останній за вчинені нею кримінальні правопорушення:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах охорони здоров`я, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 (два) роки.

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах охорони здоров`я, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах охорони здоров`я, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладатимуться на обвинувачену ОСОБА_5 , відповідно до ст. 76 КК України, будуть визначені судом при затвердженні даної угоди.

Згідно із ч. 4 ст. 72 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах охорони здоров`я, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 (три) роки виконувати самостійно.

В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваній.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена та захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення, дала добровільну згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким та тяжким злочином.

Під час судового розгляду установлено такі істотні для кримінального провадження обставини, які свідчать про зниження ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а саме:

- повне визнання вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень;

- щире каяття та активне сприяння у розкритті інкримінованих кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12026170000000148, шляхом надання правдивих показань, які підтверджуються доказами, одержаними у ході досудового розслідування, зокрема протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також, будучи у статусі підозрюваної, ініціювала проведення слідчого експерименту за її участі з відтворенням механізму подій, пов`язаних з передачею та отриманням неправомірної вигоди;

- викриття на стадії судового розгляду кримінального провадження № 42025172040000027 дій членів організованої групи, а саме Особа-1, Особа-2, Особа-3 у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень ЛКК та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів - висновків вказаної ЛКК для подальшого одержання військовозобов`язаними чоловіками відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, де показання ОСОБА_5 підтверджуються протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, допитами свідків та висновками експертів за результатами проведення судових експертиз, а також іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження;

- зобов`язання не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після набрання вироком законної сили здійснити благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у сумі 266 240 грн;

- обвинувачена до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень не притягувалась, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи;

- забезпечення швидшого судового провадження в умовах воєнного стану, як наслідок економія бюджетних коштів на витрати, пов`язані з кримінальним провадженням, процесуальне спрощення розгляду справи та прискорення судового розгляду;

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Тому, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання, визначене в межах, встановлених санкціями ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме:

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Додаткове покарання за ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді конфіскації майна не призначати згідно з ч. 2 ст. 77 КК України.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 314, 369 - 371, 373 - 376, 471, 473, 475 , 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 квітня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026170000000148 від 27.03.2026.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі скарги через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua