Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №405/1384/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1384/26

провадження № 3/405/259/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП-не відомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, інформація щодо сімейного стану та утриманців відсутня,

за ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.03.2026 серія ВАД №4730718, ОСОБА_1 04.03.2026 о 20 год. 18 хв. в приміщенні магазину «Аврора», за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 23/13 взяв з полиці товар колонку портативну з підсвічуванням ємність 1200 мАг в кількості 1 штука та виніс товар за межі касової зони, чим завдав магазину матеріальних збитків на загальну суму 399 грн., адміністративне правопорушення вчинено повторно протягом року, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 51 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Щодо можливості розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (частина перша статті 277 КУпАП).

Згідно із частиною другою статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Статтею 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

ОСОБА_1 , який про день, час та місце розгляду справи, що призначався на 19.03.2026, 03.04.2026, 17.04.2026 повідомлявся належним чином, в порядку передбаченому ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання останнього, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 та за місцем реєстрації АДРЕСА_2 - в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходили, при цьому, поштові повідомлення (судова повістка про явку до суду), які надсилалась ОСОБА_1 були повернуті до суду без вручення адресату, з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до рапортів працівників поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції від 02.04.2026 та 16.04.2026 під час виїзду останніми за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вручення судової повістки ОСОБА_1 виявлено останнього не було, двері ніхто не відчинив. Також, відповідно до рапорту працівника поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції від 16.04.2026 під час виїзду останніми за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вручення судової повістки ОСОБА_1 виявлено останнього не було, двері ніхто не відчинив. Разом з тим, судом вживались й інші заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи втому числі шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Подільського районного суду міста Кропивницького. Також відзначається, що на запит про встановлення місця реєстрації ОСОБА_1 , судом отримано відповіді:

- з відділу реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, про те, що відсутня інформація щодо місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- з відділу обліку та моніторингу інформації з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, про те, що відсутня інформація щодо місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Неявка до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, присутність якої при розгляді справи є обов`язковою в свою чергу може стати формальною обставиною для уникнення особою правопорушника притягнення його до адміністративної відповідальності.

За наведених обставин суддя має вжити всіх заходів для вирішення справ у строки, визначені КУпАП.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені. У зв`язку із цим підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно починати у найкоротші терміни після надходження до судді протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення.

У пункті 7 вказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов`язків.

Враховуючи наведене, суд врахувати, що одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне вирішення справи з дотриманням вимог закону, тому за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як окремо так і в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Відповідно до статті 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати тягне за собою адміністративну відповідальність за умови доведеності всіх елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема факту протиправного заволодіння майном та вини особи у формі прямого умислу.

Аналіз диспозиції статті 51 КУпАП свідчить, що відповідальність настає за закінчене дрібне викрадення чужого майна, тобто коли особа не лише вилучила майно, а й отримала реальну можливість вільно ним користуватися або розпоряджатися.

Крадіжка як таємне викрадення чужого майна вважається закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і отримала реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Разом із тим, судова практика, зокрема правова позиція Верховного Суду України, викладена в ухвалі від 24 жовтня 2013 року у справі №5-40кс13, виходить із того, що дії особи, яка перебувала у торговельному залі, помістила товар під одяг, але була затримана до моменту виходу з магазину або до набуття реальної можливості розпорядження майном, не утворюють закінченого викрадення, а можуть розцінюватися як замах.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить інституту стадій правопорушення (готування, замаху), що зумовлено специфікою адміністративної відповідальності. Водночас відсутність такого інституту не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку доведення саме закінченого складу правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП.

З урахуванням дослідженого відеозапису з магазину судом встановлено, що ОСОБА_1 взяв товар з полиці та помістив його під верхній одяг, після чого залишався у межах торговельного залу поблизу прилавків, не перетинав касову (контрольну) зону та не залишав приміщення магазину.

З відеозапису також вбачається, що після звернення працівника магазину він добровільно дістав товар з-під одягу та передав його продавцю, не вчиняючи дій щодо його винесення або приховування з метою остаточного вибуття з володіння власника.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що майно вибуло з володіння власника та що особа отримала реальну можливість вільно ним розпорядитися.

За таких обставин дії особи за своєю правовою природою є незакінченим посяганням на викрадення майна, яке не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Разом із тим, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є наявність вини у формі прямого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на остаточне незаконне заволодіння майном.

Факт відмови особи від надання пояснень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та неявка до судового засідання самі по собі не можуть розцінюватися як доказ вини чи підтвердження наявності умислу, оскільки відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

Жодних об`єктивних даних, які б свідчили про спрямованість дій ОСОБА_1 на остаточне заволодіння майном з метою його винесення за межі магазину та вільного розпорядження ним, матеріали справи не містять.

За таких обставин як об`єктивна, так і суб`єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не доведені, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, а саме: за ч.4 ст. 51 КУпАП (протокол серія ВАД №730718 від 04.03.2026) в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков