Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №367/9271/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9271/24

Провадження №2/367/50/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Мерзлого Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

установив:

позивач у вересні 2024 звернулась до суду з указаною позовною заявою. Ухвалою суду від 28.10.2024 року провадження по справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області, вказану цивільну справу 13.01.2026 передано в провадження судді Мерзлого Л.В. Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В. цивільну справу №367/9271/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.На початку спільне життя сторін складалося добре, проте через невеликий проміжок часу шлюбні відносини фактично призупинились, станом на сьогодні разом не проживають та протягом останніх двох років не спілкуються. Від даного шлюбу в сторін спільних дітей немає. Просить шлюб, укладений 31 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати. Не надавати строку на примирення. Судові витрати покласти на позивача.

09.03.2026 копію ухвали про прийняття справи до провадження судді Мерзлого Л.В. направлено засобами поштового зв`язку відповідачу за адресою зареєстрованого місця його проживання. Утім, указане поштове повідомлення повернуто до суду з відміткою АТ «УкрПошта» «за закінченням строку зберігання».

Станом на 21.04.2026 відзиву чи клопотання про подовження строку на надання відзиву та/або будь-яких інших від відповідача до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Відповідних клопотань подано не було.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

31.07.2008 між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1563.

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 31.07.2008 серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу у сторін дітей немає.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з пунктами 10 та 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).

Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємо порозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не подала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб, укладений 31 липня 2018 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (до шлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 31 липня 2018 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1563, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення складено та підписано 21.04.2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 )

Суддя: Л.В. Мерзлий