Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №358/636/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/636/26 Провадження № 1-кп/358/142/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116220000028 від 01.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Богуславського району Київської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який розлучений, офіційно не працює, не військовозобов`язаний, з базовою середньою освітою, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимого: 14.04.2020 Богуславським районним судом Київської області за ст. 70, 71, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, засудженого до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, звільненого 19.05.2023 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від відбуття покарання умовно-достроково на невідбутий строк 2 (два) місяці 17 (сімнадцять) днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. ОСОБА_3 будучи раніше судимим 14.04.2020 вироком Богуславського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки, якому згідно ст. 70, 71 КК України приєднано 6 (шість) місяців за вироком Богуславського районного суду Київської області від 04.07.2018 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців, звільнений 19.05.2023 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від відбуття покарання умовно-достроково на невідбутий строк 2 (два) місяці 17 (сімнадцять) днів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив, та знову скоїв кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

2.Постановою Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік із встановленням наступних обмежень: заборона виходу з будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня: заборона виїзду за межі Обухівського району Київської області, без письмового дозволу начальника відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області: заборона відвідувати кафе, бари, ресторани та інші місця, де здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив та зобов`язано з`являтися для реєстрації у відділ поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області два рази на місяць (по п`ятницях).

3.03.07.2025 ОСОБА_3 був ознайомлений із вказаною постановою Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2025 та під особистий підпис попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, передбачену ст. 395 КК України.

4.Однак, ОСОБА_3 в порушення постанови Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2025 та ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 з наступними змінами та доповненнями до наведеного нормативного акту, діючи умисно, порушив встановлені йому судом обмеження у зв`язку із відбуттям адміністративного нагляду за наступних обставин.

5.Так, при перевірці працівниками відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області дотримання піднаглядним правил адміністративного нагляду, виявлено що в період часу з 18.03.2026 по 31.03.2026, останній самовільно залишив своє місце проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив встановлені відносно нього обмеження.

6.В ході проведення заходів, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 встановлено, що останній, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення віл адміністративного нагляду, самовільно, без письмового дозволу начальника відділу поліції № 2 Обухівською районного управління поліції Головною управління Національної поліції в Київській області, 18.03.2026, точною часу органом досудового розслідування не встановлено, залишив постійне місце проживання та виїхав по особистих справах у місто Київ, звідки не повернувся станом на 31.03.2026 до постійного місця проживання.

7.Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлені постановою Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2025 обмеження та ігноруючи їх, діючи умисно, протиправно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без відома працівників відділу поліції № 2 Обухівською РУП ГУ НП в Київській області, самовільно в період з 18.03.2026 по 31.03.2026 залишив місце проживання, чим порушив правила адміністративного нагляду та ухилився від адміністративного нагляду.

8.Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дають суду підстави вважати встановленим, що ОСОБА_3 самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, яке відноситься до категорії кримінальних проступків.

9.Тому, суд визнає доведеним обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 395 КК України.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

10.Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

11.Враховуючи, що санкцією ст. 395 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, то кримінальне правопорушення за ст. 395 КК України є кримінальним проступком.

12.Відповідно до ч.2 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

13.В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

14.До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участю захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

15.Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

16.Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

17.Відповідно до частини 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

18.Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

19.Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, суд, дослідивши обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

20.При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів у суді не здійснюється.

Мотиви призначення покарання.

21.З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок передбачений ст.395 КК України, а саме: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

22.Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

23.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

24.Відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

25.У рішенні "Бемер проти Німеччини" від 03 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв`язку з відстрочкою.

26.Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд установив, що він є раніше судимим, а саме останнього разу, 14.04.2020 Богуславським районним судом Київської області за ст. 70, 71, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, звільненого 19.05.2023 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від відбуття покарання умовно-достроково на невідбутий строк 2 (два) місяці 17 (сімнадцять) днів, офіційно не працює, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, невійськовозобов`язаний, свою провину у вчиненому визнає повністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

27.Крім того, судом встановлено, що нове кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, ОСОБА_3 вчинено у період з 18.03.2026 по 31.03.2026, тобто вже після закінчення строку умовно-дострокового звільнення та фактичного відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

28.Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

29.Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

30.Так, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, з огляду на обставини цього правопорушення, а також беручи до уваги, що ОСОБА_3 не працює, не має офіційного доходу чи майна, за рахунок якого міг би сплатити штраф. Також матеріали справи не містять жодних даних про наявність в обвинуваченого інших джерел доходів. За таких умов призначення штрафу призведе до неможливості виконання вироку та суперечитиме меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.

31.Санкцією статті 395 КК України також передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.

32.Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

33.Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання за вчинення кримінального проступку за ст. 395 КК України, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального проступку, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим, судимість у встановленому законом порядку не знята та непогашена.

34.Отже, з урахуванням зазначених обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого, його майнового стану, а також наявності пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, покарання передбачене санкцією ст. 395 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

35.Судом враховано, що ОСОБА_3 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений на невідбутий строк2 (два) місяці 17 (сімнадцять) днів, згідно з ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2023, та станом на дату вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 395 КК України підстав для приєднання невідбутої частини покарання немає.

36.Враховуючи можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

37.На переконання суду, призначення саме такого покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Таке покарання забезпечить досягнення мети його застосування та сприятиме формуванню у ОСОБА_3 готовності до правослухняної поведінки.

38.Процесуальні витрати, у тому числі на залучення експертів, відсутні.

39.Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

40.Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувалися.

41.Речові докази у справі відсутні.

42.На підставі викладеного, керуючись статтею 395 КК України, статтями 302, 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статтею 395 КК України, призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

2. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він в період іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

3. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався .

5. Матеріали кримінального провадження № 12026116220000028 від 01.04.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 358/636/26, провадження №1-кп/358/142/26.

6. Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

7. Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.

8. Відповідно до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

9. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1