Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №357/4608/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4608/26

3/357/1955/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої у відділі організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області – Ореста Шлапацького,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділ організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VІІ Закону, несвоєчасно 20.12.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділ організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VІІ та п. 27 розділу XIII Закону, несвоєчасно 20.12.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділ організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VІІ та п. 27 розділу XIII Закону, несвоєчасно 20.12.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділ організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно 20.12.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділ організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до ст. 1726 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно 20.12.2025, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину визнала.

Прокурор Шлапацький О. В., в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважав можливим об`єднати адміністартивні матеріали відносно ОСОБА_1 та застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в максимальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того прокурор додав до матеріалів справи письмовий висновок щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та доводи прокурора, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням сільського голови Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 22.09.2020 №91к/06-08 ОСОБА_1 з 23.09.2020 переведено на посаду адміністратора відділу організації надання адміністративних послуг та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада адміністратора відділу організації надання адміністративних послуг Фурсівської сільської ради відноситься до VІ категорії посад місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. При цьому дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Отже, ОСОБА_1 , будучи адміністратором відділу організації надання адміністративних послуг, є посадовою особою місцевого самоврядування.

Присягу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 прийняла 08.01.2019.

Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_1 вона ознайомлена з вимогами Закону щодо обов`язку подання щорічної декларації.

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою місцевого самоврядування, належним чином попереджена про встановлені Законом вимоги та обмеження.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом.

Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою місцевого самоврядування, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічні декларації: за 2020 рік – не пізніше 31.03.2021, за 2021, 2022 роки – не пізніше 31.01.2024, за 2023 рік – не пізніше 31.03.2024, за 2024 рік – не пізніше 31.03.2025.

Однак ОСОБА_1 порушила свій обов`язок щодо подання щорічних декларацій за 2020-2024 роки, та подала їх несвоєчасно, а саме: 20.12.2025.

З даного приводу ОСОБА_1 пояснила, що з вимогами Закону ознайомлена, про те щорічні декларації за 2020-2024 роки подала несвоєчасно, оскільки помилково вважала їх поданими, але як виявилось згодом вона зберегла лише чернетки декларацій не здійснивши її подачу.

Зазначені пояснення не відповідають дійсності, оскільки відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що вона лише 31.03.2025 вперше зареєструвалась в ньому.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч. 1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації).

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його статті 45 розділу VІІ «Фінансовий контроль».

Не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги фінансового контролю та свій обов`язок щодо подачі декларацій визначений антикорупційним законодавством, зокрема несвоєчасно подала без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка визнала свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнала, враховуючи позицію прокурора та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не своєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої з виконанням функцій держави, за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, встановлена показами в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалами справи про адмінправопорушення, а саме: протоколами про вчинення адміністративних правопорушень від 18.03.2026 №4544, №4542, №4545, №4543, 4546, копією з витягу з розпорядженням сільського голови Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 22.09.2020 №91к/06-08, витягом послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій; поясненнями ОСОБА_1 від 21.01.2026,

Разом з цим, згідно зі ст. 38 КУпАП передбачена можливість накладання стягнення по справам про адміністративні правопорушення, пов`язаного з корупцією, протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Суддя зазначає, що діючим законодавством чітко не визначено, який момент слід розуміти під виявленням правопорушення.

При цьому, суддя зазначає, для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).

Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є не дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання електронної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 20.12.2025. Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, а саме 18.03.2026.

Натомість, суддя вважає, що дату складання протоколу у даних ситуаціях неможливо вважати датою виявлення правопорушення, оскільки складання протоколу це остаточний, завершальний етап складання процесуального документу на підставі раніше виявлених фактів щодо встановлених порушень, які підпадають під встановлені заборони у сфері боротьби з корупцією. Таким чином, як вбачається з матеріалів доданих до протоколів про адміністративні правопорушення, датою виявлення адміністративних правопорушень за несвоєчасне подання декларацій за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, в даному випадку, є дата відібрання пояснень від ОСОБА_1 , а саме 21.01.2026, Таким чином, наявні пояснення свідчать, що принаймні станом на 21.01.2026, орган, уповноважений складати протокол про зазначене правопорушення, був обізнаний з фактом правопорушення та виявив його. Разом з тим, датою вчинення адміністративного правопорушення слід вважати наступний день після закінчення строку для подання декларації, а саме, за 2020 рік - 01.04.2021, а також враховуючи положення Закону України про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, за 2021 рік - 01.02.2024, за 2022 рік - 01.02.2024, за 2023 рік - 01.04.2024, за 2024 рік – 01.04.2025.

Таким чином, щодо несвоєчасного подання декларацій за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, а саме два роки з моменту вчинення правопорушення.

Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Отже, з наведених обставин, суддя вважає визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави та вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2024 рік, у виді штрафу в максимальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а враховуючи, що з дня вчинення правопорушень за несвоєчасне подання декларацій за за 2020, 2021, 2022, 2023 на момент розгляду справи в суді минуло два роки, суд дійшов висновку про закриття провадження у цих справах, у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 40-1, 221, 276, 283, 284, 294 КУпАП та відповідно до ст. 1 ст. 172-6 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 за несвоєчасне без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої з виконанням функцій держави, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ