Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №357/6498/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6498/26

3/357/2407/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 3 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

09.04.2026 о 19 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , перебувавши в нетверезому стані, вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав та принижував, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю, повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КупАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину визнав.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши протокол та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно пункту 17 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, встановлена показаннями останнього у судовому засіданні та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969392 від 09.04.2026, заявою та поясненнями ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису серії АА № 522535, копією постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2025, поясненнями ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Таким чином, суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення повторно протягом року домашнього насильства психологічного характеру.

Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах встановлених санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 173-2 ч. 3, 221, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ