Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №352/105/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/105/26

Провадження № 2/352/492/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики з урахування 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

19.01.2026 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики з урахування 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.10.2025 року між позивачем та відповідачем укладено нотаріально засвідчений договір позики, відповідно до якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 200 000 грн у строк до 17.11.2025 року. Однак, відповідач отримані кошти у зазначений у договорі строк не повернув. Тому позивач змушений звертатися до суду із зазначеним позовом. Окрім цього, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від простроченої суми за період з 18.11.2025 по 16.04.2026 року в розмірі 986,30 грн, інфляційні втрати в сумі 400 грн та судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились,про день та час слухання справи повідомлялись відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористалися, будь-яких клопотань від них до суду не надходило.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 27.01.2026 року постановлено відкрити провадження та розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Згідно ухвали судді від 28.01.2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що у відповідності до договору позики від 17.10.2025 року, який укладений нотаріально, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передав у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 200 000 грн у строк до 17.11.2025 року. Згідно п. 4 договору, позичальник підтвердив факт отримання коштів у розмірі 200 000 грн від позикодавця до підписання цього договору. Договір підписаний власноручними підписами сторін. (а.с.6-7).

В матеріалах справи міститься розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, згідно ст. 625 ЦК України, у відповідності до якого сума 3% річних за період з 18.11.2025 року по 16.01.2026 року (за 60 днів прострочення) становить 986,30 грн, а сума інфляційних втрат – за таку саму кількість днів прострочення становить – 400 грн. Розрахунок здійснений на суму боргу, що становить 200 000 грн (а.с.11).

Позивач звертався до відповідача із письмовою вимогою про повернення коштів наданих у борг, що підтверджується накладною, чеком та описом вкладення АТ «Укрпошта» (а.с.8-10).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що на підставі нотаріально засвідченого договору позики відповідачем отримані грошові кошти в сумі 200 000 грн, однак такі у строк, зазначений у договорі – 17.11.2025 року позивачу не повернуті, відтак, вимога позивача в частині стягнення суми позики в розмірі 200 000 грн підлягає до задоволення. Доказів, що б свідчили про повернення суми коштів за договором, відповідачем суду не надано.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача 3% річних та інфляційних втрат то суд вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки суперечать п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум нарахованих згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

А відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1999,98 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.625,626,629,1046,1047,1050 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 81, 82, 280 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики з урахування 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн згідно договору позики від 17.10.2025 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 999 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 98 коп. сплаченого ним судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене в повному обсязі 21.04.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.