Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №173/807/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №173/807/26

Суддя: Челюбєєв Є. В.

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/807/26

Номер провадження2-о/173/52/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі:

секретаря Салтикової С.І.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_4 . Після смерті матері вона звернулася до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але 17 жовтня 2014 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки нею не надано доказів фактичного проживання однією сім`єю між померлими.

Померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали як чоловік та дружина більше 30 років без реєстрації шлюбу. Після смерті вітчима, мати, в силу свого віку та відсутності необхідних знань, не займалась спадковими питаннями, вважаючи себе єдиною спадкоємицею. Встановлення факту сумісного проживання між померлими протягом не менш 5 років до часу відкриття спадщини заявнику необхідно для оформлення спадщини.

Провадження у справі відкрито 19.03.2026.

Представник заявника в судовому засіданні на задоволенні заявлених вимог наполягала.

Представник заінтересованої особи Верхньодніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник заінтересованої особи КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Вислухавши представника заявника, свідків, дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_2 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

17 жовтня 2014 року постановою державного нотаріуса відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не надано доказів фактичного проживання однією сім`єю між померлими.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38661016 від 17.10.2014, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена 17.10.2014 та зареєстрована у нотаріуса за № 440/2014, у спадковому реєстрі № 56665086.

Довідкою № 711/02-14 від 17.10.2014 року Верхньодніпровської державної нотаріальної контори підтверджується, що 17 жовтня 2014 року заявник подала заяву про прийняття спадщини на майно, яке належить померлому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на момент смерті були зареєстровані, які і позивач, за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації КП «Кам`янське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради № 2/47 від 06.03.2026 щодо об`єкту нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на вказаний об`єкт було зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою, посвідчений 15.10.1974 року № 10418 державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Комаровою І.В. на паперових носіях, реєстровий номер 2893, книга 7.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00057020878 від 11.03.2026, матір`ю ОСОБА_5 зазначено ОСОБА_6 , що також підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 000570250467 від 11.03.20026 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу 24.04.1982 заявник змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

У технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленому 23.05.2007, власниками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно матеріалів спадкової справи, 17.01.2006 ОСОБА_4 до нотаріальної контори була подана заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

15.10.2014 Верхньодніпровською міською радою надана довідка № 1371 ОСОБА_2 , яка мешкає по другому АДРЕСА_2 , про те, що у неї ІНФОРМАЦІЯ_3 помер вітчим ОСОБА_3 , який був зареєстрований за цією ж адресою.

У довідці № 1380 від 16.10.2014 Верхньодніпровської міської ради, виданій ОСОБА_2 , зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_4 , яка мешкала по АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання пояснила, що батьки заявника були її сусідами, вони разом отримали суміжні земельні ділянки та будували собі будинки приблизно у 1968 році. Вона знала їх як подружжя і до останнього часу не знала, що між ними шлюб не був зареєстрований. Вони жили як сім`я разом з донькою ОСОБА_4 – заявницею по справі, потім у них народився син ОСОБА_10 , який помер.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що з померлими батьками заявника вона проживала по сусідству з 1984 року. На той час батьки заявника вже проживали у своєму будинку. Вона їх знала як чоловіка та дружину, їх навідували діти, донька ОСОБА_12 та син ОСОБА_13 , які вже були дорослими. Свідок переїхала з будинку по сусідству у 1996 році, але навідувалася до будинку і бачила батьків заявника, які там проживали до своєї смерті.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено які категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку окремого провадження. Пунктом 8 ч.1 вказаної статті передбачено встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. За змістом ч.2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

За положеннями частин першої-другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 2ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3,74 СК України).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Умовами встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є наступні: 1) відсутність між ними офіційно зареєстрованого шлюбу, як і не перебування кожного з них в іншому офіційному шлюбі; 2) ведення спільного господарства; 3) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов`язків як у подружжя; 4) наявність інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, зокрема, показань свідків та інших письмових доказів, суд дійшов висновку, що між зазначеними особами, склалися стійкі сімейні відносини, притаманні подружжю, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, разом збудували будинок, мали спільну дитину, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї.

Сукупність наведених обставин свідчить про наявність між ними відносин, що за своїм змістом відповідають поняттю сім`ї, визначеному законодавством України, незалежно від відсутності державної реєстрації шлюбу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Суд вважає, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересовані особи: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Наддніпрянський, 1Г), КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 03341859), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у період з 1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua