Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №203/76/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1245/26 Справа № 203/76/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисників Стадницького А.В., Стадницького С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 16.11.2025 року о 00:50 годині в м. Дніпро по вул. Ульянівській,10 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КП «ДБКЛПД» ДОР. Згідно з висновком №3842 від 21.11.2025 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Постановою Центрального районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисники Стадницький А.В., Стадницький С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування посилаються на такі обставини:

- не підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також на відеозаписі не зафіксовано керування транспортним засобом;

- зі змісту протоколу не вбачається, що до нього було додано відеозапис;

- відсутня підстава зупинки;

- ОСОБА_1 не видано примірник висновку щодо результатів медичного огляду;

- відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , а також захисники Стадницький С.А. та Стадницький А.В. до суду апеляційної інстанції не з`явився. Адвокатом Стадницьким С.А. надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його хворобою та зайнятістю адвоката Стадницького А.В. в інших процесуальних діях, однак дане клопотання є необґрунтованим, оскільки не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Матеріали справи також не містять відомостей, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для участі захисника у судовому засіданні. За таких обставин підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, а тому апеляційний розгляд проведено у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- рапортом;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з місця події, яким зафіксовано те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

Доводи апеляційної скарги захисників Стадницького А.В., Стадницького С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи щодо неповідомлення підстав зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу, або його необізнаність про це, не позбавляє обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

З наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не висловлює жодних пояснень чи заперечень щодо причин зупинки транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_1 , погодився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що у сукупності з іншими доказами підтверджує факт керування ним транспортним засобом.

Окрім того, починаючи з 01:02 відеозапису, зафіксовано обставини, які в своїй сукупності свідчать про фактичне керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, особа, яка назвалася його дружиною, повідомляє про те, що він переганяв автомобіль після виникнення сімейного конфлікту. При цьому ОСОБА_1 не висловлює будь-яких заперечень чи незгоди щодо таких пояснень, що також враховується судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Посилання на те, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що до нього було додано відеозапис, є формальними та не спростовує висновків суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції разом із протоколом був направлений відеозапис, що підтверджується супровідним листом, у якому зазначено про наявність додатку у вигляді диску. Відсутність прямої вказівки у протоколі про долучення відеозапису не є істотним порушенням, яке б тягло за собою недопустимість такого доказу, оскільки сам відеозапис фактично був досліджений судом.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи апеляційної скарги про неознайомлення ОСОБА_1 з висновком медичного огляду, однак зазначені обставини самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на оцінку доказів у справі.

Судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю за доцільне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисників Стадницького А.В., Стадницького С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 20 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко