Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №716/323/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/323/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення закриття провадження у справі та відновлення строку на оскарження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 за № 2833 від 24 квітня 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що про існування вказаної постанови не міг знати, оскільки вона йому була вручена лише 18 лютого 2026 року, яку він отримав поштовим відправленням від Заставнівського відділу державної виконавчої служби разом із постановою про відкриття виконавчого провадження за № ВП 80276420 від 17.02.2026 року.

Вказує, що 10 квітня 2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 відносно нього було складено протокол за № 6/364 про адміністративне правопорушення. Відповідно до тексту протоколу йому інкримінується те, що він не повідомив про зміну своїх облікових даних та порушив правила військового обліку в особливий період та вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Також вказує, що 10 квітня 2025 року при складанні протоколу щодо нього йому особисто повідомили що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24 квітня 2025 року.

22 квітня 2025 року, тобто за два дні до призначеного розгляду, він направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 клопотання, в якому просив визнати його неявку поважною та відкласти розгляд справи. Підставою для клопотання було те що в нього на 24 квітня на 10-00 год. було заплановано консультація в лікаря, однак вказане клопотання не було взято до уваги та розгляд справи було проведено без його присутності.

Зазначає, що постановою за № 2833 йому інкримінується не надання відомостей про уточнення облікових даних у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.

Вважає цей висновок безпідставним у зв`язку із тим, що він є особою з інвалідністю II групи безстроково та відповідно до п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову під час мобілізації. Відстрочка діє з 19.02.2024 року по 01.11.2026 року, що підтверджується витягом з військо-облікового документа «Резерв+», який сформовано 13.01.2026 року. Тобто у зазначений у постанові період (18.05.2024 – 16.07.2024 р.р. він підлягав бронюванню та мав законну відстрочку як особа з інвалідністю).

Зазначав, що дані були уточнено своєчасно. Відповідно до журналу відвідувань Заставнівського 6- го відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 він особисто регулярно відвідував ТЦК 05.01.2024р, 04.04.2024р, 08.01.2025 р., 16.01.2025р, 31.01.2025 р, 09.04.2025 року.

Враховуючи викладені доводи в позовній заяві, просить поновити строк на оскарження постанови та задоволити позовну заяву та скасувати оспорювану постанову.

Ухвалою судді від 04 березня 2026 року поновлено строк на звернення позивача, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, з якого вбачається, що військовозобов`язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані приписи Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку та зобов`язано громадян, що перебувають на військовому обліку уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.

Позивач не з`являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_3 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста вчасно не уточнив.

Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказує, що 10.04.2025 року ОСОБА_1 явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 де посадовою особою було складено адміністративний протокол №6/364.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу, позивач отримав примірник протоколу.

На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився. В подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження і його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Вважав, що вимоги позивача є безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві, зокрема зазначає, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо з отриманої від державного виконавця постанови про відкриття провадження. Крім того, вказав, що він є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання безстроково, має відстрочку від мобілізації з 19.02.2024 по 01.11.2026 р., вважає, що особи з інвалідністю мають спеціальний правовий статус та підлягають бронюванню. Вважав, що відповідачем не спростований факт порушення процедури розгляду адміністративної справи. Враховуючи, що відповідач не виконав обов`язку доказування правомірності свого рішення відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши письмові докази надані сторонами, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 , офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за № 6/364. Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимог правил військового обліку в період з 05.01.2023 по 09.04.2025 р не повідомив до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку про зміну своїх облікових даних, «а саме – про», тобто порушив правила військового обліку в особливий період.

Своїми протиправними діями винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1 абзацу 5 ч.10 ст.1 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку вчиненного в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене, ч.3 ст 210 КУпАП. Повідомлено, щоозгляд справи відбудеться 24 квітня 2025 року об 10-30 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В графі «пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: « Я 08.01.2025 року був в ТЦК проходив ВЛК»

Копію протоколу отримав, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в графі «другий примірник отримав».

24 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 2833 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період часу з 18.05.2024 р по 16.07.2024 р) не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 підпункту 10 ' пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Копію постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, отримано позивачем 18.02.2026 року, що підтверджується його підписом, проставленим у відповідній графі постанови.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи загального захворювання, що стверджено копією посвідчення Серії НОМЕР_1 виданого 19.02.2024 року

Відповідно до наданої копії витягу з РЕЗЕРВ+ вбачається, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову терміном до 01.11.2026 року, тип відстрочки п.1 ч.3 ст. 23. Відповідно до постанови ВЛК від 11.02.2025 року придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

22 квітня 2025 року ОСОБА_1 було направлено ІНФОРМАЦІЯ_4 . клопотання про відкладення розгляду справи.

З копії направлення за номером 6590-9299-0300-4989 вбачається, що позивач ОСОБА_1 направлявся до лікаря невролога для планової консультації. З копії роздруківки інформаційого листа в застосунку « Helsi», створенного лікарем неврологом – ОСОБА_4 , вбачається, що 10:00 – 10:15 год. 24 квітня 2025 року в АДРЕСА_1 завершено прийом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 2 ст.33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.

Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями п. 1 ч. 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, ОСОБА_1 з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року мав обов`язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Законом №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Отже, вищевказані норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, зобов`язані уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:

- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Починаючи з 17.07.2024 року не вчинення таких дій утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №6/364 від 10.04.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 10-30 год. 24.04.2025 в приміщенні Чернівецького РТЦК за адресою: Театральна площа, 6 м.Чернівці, 3-1 поверх, каб.24.

Отже, позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 10 год. 30 хв. 24.04.2025 р..

Водночас, позивачем 22 квітня 2025 року надіслано клопотання вудповідачу, в якому останній просив відкласти на іншу дату розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке залишено відповідачем без належного реагування .

Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП України.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Як вбачається із оскаржуваної постанови ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне уточнення своїх персональних даних.

При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.

Відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач оновив свої персональні дані 10.02.2025 року. Зокрема, у вказаному додатку наявні адреса проживання та телефон позивача.

Також, варто зауважити що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . користується правом на відстрочку на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд вважає, що відповідачем допущені істотні порушення норм процесуального права при складанні відповідальними працівниками органів ТЦК, протоколу про адміністративне правопорушення №6/364 та постанови №2833 по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку встановлених законом. Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності

Судом встановлено порушення процедури розгляду адміністративної справи, яка б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Встановлено, що 22 квітня 2025 року позивачем направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 клопотання в порядку 268 КУпАП , про неможливість прибути на розгляд протоколу 24.04.2025 року з поважних причин, при цьому до клопотання додано ряд документів , а саме копія посвідчення інваліда. Вказане клопотання відповідачем було не прийнято до уваги, справу розглянуто у відсутності позивача, що є порушенням норм ст. 268 КУпАП, зокрема: справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідачем не надано доказів направлення оскаржуваної постанови позивачу у встановлений законом термін, натомість в матеріалах даної справи наявна копія постанови з відміткою про її отримання позивачем 18.02.2026 року, а тому доводи відповідача про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин спростовуються доказами, які досліджені в судовому засіданні.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що 17.02.2026 року відкрито виконавче провадження №80276420 на підставі постанови №2833 від 24.04.2025 року , яка видана ІНФОРМАЦІЯ_4 у відношенні боржника ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73, частини першої статті77 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29).

Відповідач скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов, однак доказів на спростування наявності в матеріалах адміністративної справи клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Разом з тим, враховуючи висловлене бажання позивача бути присутнім при розгляді адміністративної справи відносно нього, суд вважає, що має місце порушення процесуальних прав ОСОБА_1 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення №6/364 від 10.04.2025 року.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На основі всебічно з`ясованих обставин,підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні оцінивши їх належність, допустимість а також достатність, та взаємозв`язок в їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин таправові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Постанову №2833 від 24.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП належить скасувати та направити вказану справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Що стосується вимоги про визнання постанови протиправної, то в цій частині позов не може підлягати задоволенню, оскільки на підставі ч.3 ст. 286 КАС України, суд не наділений правом на постановлення такого рішення.

Керуючись ст. ст.2,8,9,72-77,241-246,271,272,286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову №2833 від 24.10.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 скасувати та справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.

и