Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №712/3488/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №712/3488/26

Провадження №2/712/2866/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути: заборгованість за договором позики №943531 у сумі 14 194,02 грн., з яких 5 934,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 830,76 грн. – заборгованість за відсотками, 7 429,26 грн. – заборгованість за пенею, та витрати на сплату судового збору.

У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 18 грудня 2024 року міжТовариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №943531.

26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24 вересня 2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 194,02 грн., з яких 5 934,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 830,76 грн. – сума заборгованості за відсотками, 7 429,26 грн. – сума заборгованості за пенею.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 20 квітня 2026 року.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначає про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованого поштового повідомлення на зареєстроване місце проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред`явив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 18.12.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №943531, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк для придбання товарів та/або робіт та/або послуг, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (пункт 1 договору).

Згідно п. 2.1. Договору сума позики становить 7 500,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору визначено строк кредиту – 30 днів.

Відповідно п. 2.3. Договору процентна ставка (фіксована), яка діє протягом строку договору, визначеного п. 2.2. Договору, становить 0,01% на день.

У п. 2.4. Договору визначено сплату комісії у розмірі 29,71% від суми позики, що складає 2 228,25 грн.

З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору позики №943531 від 18.12.2024, вбачається, що вартість кредиту становить 9 750,00 грн. з урахуванням процентів за користування кредитом у сумі 21,75 грн. та комісії за надання кредиту у сумі 2 228,25 грн.

З довідки, виданої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000070164 від 29.10.2025 підтверджено проведення платежу у сумі 7 500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 .

З виписки від 28.10.2025, наданої ТОВ «Сіроко Фінанс» вбачається, що за період з 18.12.2024 по 24.09.2025 відповідач здійснював платежі за кредитом, а саме 16.01.2025 відповідачем сплачено 900,00 грн., 23.01.2025 – 450,00 грн., 03.02.2025 – 525,00 грн., 10.02.2025 – 225,00 грн., 13.02.2025 – 1 200,00 грн., 01.03.2025 – 300,00 грн., 05.03.2025 – 525,00 грн., 14.03.2025 – 1 875,00 грн., 29.03.2025 – 675,00 грн., 07.04.2025 – 375,00 грн., 12.04.2025 – 225,00 грн., 16.04.2025 – 250,00 грн., 16.04.2025 – 2 975,00 грн., 24.04.2025 – 1 518,00 грн., 11.06.2025 – 2 407,50 грн., 27.06.2025 – 2 105,94 грн., 15.07.2025 – 1 932,30 грн., всього – 18 463,74 грн.

Згідно із указаною випискою ТОВ «Сіроко Фінанс» врахувало у рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту 1 566,00 грн., погашення відсотків – 7 098,75 грн., погашення заборгованості за пенею – 7 570,74 грн., комісії – 2 228,25 грн.

Залишок заборгованості по тілу кредиту становить 5 934,00 грн., по відсотках – 830,76 грн., за пенею – 7 429,26 грн.

Відповідно до договору факторингу №26082025 від 26 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» (далі – Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – Фактор), Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту (п. 1.1. Договору факторингу).

Згідно п.1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24 вересня 2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №943531 від 18.12.2024 в сумі 14 194,02 грн., з яких 5 934,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 830,76 грн. – сума заборгованості за відсотками, 7 429,26 грн. – сума заборгованості за пенею.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав кредитні кошти у сумі 7 500,00 грн. згідно договору позики №943531 від 18.12.2024.

З виписки від 28.10.2025, наданої ТОВ «Сіроко Фінанс» вбачається, що за період з 18.12.2024 по 24.09.2025 відповідачем здійснено платежів за кредитом на загальну суму 18 463,74 грн.

Як зазначалося вище первісним кредитором враховано у рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту 1 566,00 грн., погашення відсотків – 7 098,75 грн., погашення заборгованості за пенею – 7 570,74 грн., комісії – 2 228,25 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення залишку заборгованості по тілу кредиту у сумі 5 934,00 грн., по відсотках у сумі 830,76 грн., за пенею у сумі 7 429,26 грн.

Розглядаючи указані вимоги, суд зазначає таке.

Як було встановлено у судовому засіданні, договором позики №943531 від 18.12.2024 визначено суму позики – 7 500,00 грн., строк кредиту – 30 днів, процентну ставку (фіксована), яка діє протягом строку договору, визначеного п. 2.2. Договору, - 0,01% на день, сплату комісії у розмірі 29,71% від суми позики, що складає 2 228,25 грн. (п.п. 2.1. – 2.4. Договору).

Договором визначено дату повернення позики – 16.01.2025.

З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору позики №943531 від 18.12.2024, вбачається, що вартість кредиту становить 9 750,00 грн. з урахуванням процентів за користування кредитом у сумі 21,75 грн. та комісії за надання кредиту у сумі 2 228,25 грн.

З виписки по рахунку вбачається, що ТОВ «Сіроко Фінанс» здійснило нарахування відсотків за період з 18.12.2024 по 08.05.2025 у сумі 7 929,51 грн., з яких відповідачем сплачено 7 098,75 грн.

Договором позики №943531 від 18.12.2024 встановлено строк кредитування – 30 днів, визначено дату повернення кредиту – 16.01.2025, що також відображено у графіку платежів до договору.

Умов пролонгації строку кредитування договір не містить.

Отже кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо – можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу – позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).

Суд зазначає, що нарахування кредитором відсотків у період з 16.01.2025 по 08.05.2025 є необґрунтованим та неправомірним, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором, тому в цій частині позову слід відмовити.

Кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом з 18.12.2024 по 16.01.2025, а тому належною сумою відсотків за користування кредитом є 21,75 грн., яка передбачена умовами договору та відображена у таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Як зазначалося вище, відповідачем сплачено, а кредитором враховано сплату відсотків у сумі 7 098,75 грн.

Ураховуючи, що кредитором нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, відповідачем сплачені кошти у значно більшій сумі, аніж передбачено договором, то у задоволенні вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 18.12.2024 по 16.01.2025 слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у сумі 7 429,26 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на день розгляду справи.

Згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи те, що на момент укладення договору та розгляду цієї справи згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України діє воєнний стан, на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України первісний кредитор не мав права нараховувати відповідачу пеню, враховувати сплату коштів у сумі 7 570,74 грн. у рахунок погашення пені, отже заборгованість за пенею у сумі 7 429,26 грн. необґрунтована, а тому вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.

Як зазначалося вище, відповідачем за період з 18.12.2024 по 24.09.2025 було сплачено 18 463,74 грн., указана сума перевищує вартість кредиту, яка визначена договором позики №943531 від 18.12.2024.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, ураховуючи, що відповідачем повністю повернуто кредитні кошти у сумі, що перевищує загальну вартість кредиту, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження за адресою: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська обл., ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: О.С. Стеценко