Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №645/6635/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6635/25

Провадження № 2-а/645/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Кривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

26.09.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Микитюк В.О. звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА №5713783 від 13 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на підставі п.п. 1,4 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 13.09.2025 року о 15:51 гр. ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом RENAULT DOKKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Харківська, буд. 2/2 в м.Суми, було зупинено працівниками поліції по причині проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору та постановою серії ЕНА №5713783 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Позивач вважає зазначену постанову серії ЕНА №5713783 від 13.09.2025р. такою, що не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи з наступних підстав. 13.09.2025 р. капітан ОСОБА_1 отримав наказ командування терміново евакуювати пораненого до медичної установи, що підтверджується листом в/ч НОМЕР_2 за № 7255 від 24.09.2025 р. Виконуючи вказаний наказ, ОСОБА_1 приблизно о 16-00 годині рухався в службових цілях на вул. Харківська, буд. 2/2 у м. Суми, де його було зупинено поліцейськими за те, що він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Працівники поліції показали ОСОБА_1 відеозапис у мобільному телефоні, який було зроблено із крайньої лівої смуги руху, в напрямку руху – назустріч автомобілю позивача. При цьому представник позивача окремо наголосив, що оскільки ОСОБА_1 вже перетнув стоп-лінію перехрестя, то відповідно до Правил дорожнього руху України, закінчував проїзд перехрестя, щоб не заважати руху інших транспортних засобів. На відеозаписі не зафіксовано факт перетинання позивачем стоп-лінії, оскільки відеозапису камери поліції перешкоджав автомобіль, що рухався перед автомобілем поліції. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що він виконує завдання командира, щодо евакуації пораненого, але працівники поліції склали відносно позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕНА №5713783 від 13.09.2025р., за ч. 2 ст 122 КУпАП. Оскільки на відеозаписі, наданих УПП в Сумській області, відсутня наступна інформація, а саме: факт перетинання ОСОБА_1 стоп-лінії на заборонений сигнал світлофору; на відеозаписі неможливо встановити номерний знак транспортного засобу, представник позивача просив скасувати постанову серії ЕНА №5713783 від 13.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на підставі п.п. 1,4 статті 247 КУпАП. Разом з тим, представник позивача зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач планує понести у зв`язку з розглядом справи становить 5484,48 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 30.09.2025 року вказаний позов було залишено без руху.

02.10.2025 року представником позивача недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.10.2025 року позивачу поновлено пропущений процесуальний строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

27.10.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача – Бережної Ю.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила наступне. 13.09.2025 року згідно з розстановкою сил та засобів роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (УПП в Сумській області ДПП) поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП молодший лейтенант поліції Москаленко Едуард Іванович ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м Суми. 13.09.2025 року близько 15 год. 51 хв. в м. Суми по вул. Харківська, поблизу будинка №2/2, працівниками поліції було виявлено транспортний засіб RENAULT DOKKER, номерний знак НОМЕР_3 , водій керуючи транспортним засобом проїхав регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, а також цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440 64-KF-N № 471749 та № 471129. ОСОБА_2 , керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», підійшов до ОСОБА_1 , відрекомендувався, пояснив суть скоєного позивачем правопорушення, попросив надати для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_1 , що він порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, а саме: керуючи транспортним засобом RENAULT DOKKER, номерний знак НОМЕР_3 , проїхав регульоване перехрестя по вул. Харківська поблизу буд. № 2/2 в м. Суми на заборонений червоний сигнал світлофора, правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_2 роз`яснив ОСОБА_1 вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також на місці позивача було ознайомлено з відеозаписом вчинення ним адміністративного правопорушення. 13.09.2025 року розглянувши в присутності ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 5713783 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився, відповідно копію оскаржуваної постанови направлено позивачу рекомендованим листом засобами поштового зв`язку. Під час вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 було враховано факт правопорушення, усні пояснення позивача. Представник відповідача також вказала, що на відеозаписі із службового відеореєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR, відеозапис IMG _ 8623 чітко зафіксовано послідовність зміни сигналів світлофора – три миготливих зелених сигнали, після яких увімкнувся жовтий, а за ним червоний сигнал світлофора. ОСОБА_1 13.09.2025 о 15 год. 51 хв. року в м. Суми по Харківська, поблизу будинка № 2/2 керуючи транспортним засобом RENAULT DOKKER, номерний знак НОМЕР_3 по полосі, що дозволяла рух прямо, рухаючись в зустрічному напрямку з нарядом поліції УПП в Сумській області ДПП перетнув регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР, що зафіксовано на відеозапис IMG _ 8623 - (00:00:15 – 00:00:17). Посилання представника позивача, що на відеозаписі не видно стоп-лінії, не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки, відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 стоп, якщо їх не має – не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. ОСОБА_1 цього не зробив, а навпаки продовжив рух через перехрестя, чим порушив ПДР. Хоча державний номерний знак транспортного засобу на відео не проглядається через особливості ракурсу зйомки, поліцейські з моменту фіксації правопорушення здійснювали безперервне спостереження за автомобілем до моменту його зупинки, що підтверджує правильність ідентифікації транспортного засобу позивача. На підтвердження циклічності роботи світлофорного об`єкту, який регулює черговість проїзду автомобілів на перехресті вул. Харківська в м. Суми біля ТЦ «Мануфактура» додається завірена належним чином копія циклограми роботи світлофорного об`єкту, яку узгоджено з начальником ВДАІ СМУ УМВС України в Сумській області Скрипкою О.Г. від 18.12.2012, затвердженої начальником УЖПКГ та Сумською міською радою Куц Я.В. Станом на 13.09.2025 року Циклограма була діючою. Також потрібно взяти до уваги, що відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N №471749, 471129 з часом спілкування з ОСОБА_1 , свідчить про те, що за допомогою службового відеореєстратора Xiaomi Yi Car DVR зафіксовано порушення вимог п. 8.7.3 е ПДР України. Стосовно доводів сторони позивача, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, представник відповідача зазначити наступне. Так, відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471749 (відеозапис сlip-0 – 00:09:12), долучений до відзиву на позовну заяву свідчить про те, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що мало місце 13.09.2025 року позивач повідомив поліцейським, що перевозить товариша з лікарні, де йому робили перев`язку після операції та має доставити його до місця проживання. При цьому ОСОБА_1 не зазначав, що перевозить пораненого до медичного закладу чи що існувала будь-яка безпосередня загроза життю чи здоров`ю пасажира. За таких обставин відсутні ознаки стану крайньої необхідності, передбачені ст. 18 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 діяв не з метою усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала життю чи здоров`ю людини, а здійснював перевезення товариша після медичної процедури до місця проживання. Також слід зазначити, що поліцейські діючи добросовісно та з розумінням ситуації, погодилися на прохання ОСОБА_1 прослідувати до місця проживання товариша, якого він перевозив з лікарні після перев`язки. Поліцейські прослідували за транспортним засобом ОСОБА_1 , щоб переконатися у безпечному завершенні поїздки, після чого на місці зупинки автомобіля було продовжено розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії ЕНА № 5713783 від 13.09.2025 року. Такі дії працівників поліції свідчать про відсутність будь-яких перешкод для реалізації ОСОБА_1 свого наміру доставити товариша додому та про відсутність обставин крайньої необхідності, які б унеможливлювали дотримання вимог законодавства. Також представник окремо зазначає, що на підтвердження отримання Алієвим А.К. правової допомоги у справі про скасування постанови серії ЕНА № 5713783 від 13.09.2025 року сторона позивача надала лише копію ордеру на надання правової допомоги, проте не надано договір про надання правничої (правової) допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Окремо зазначила, що дана справа не є складною та предмет спору в цій справі містить один епізод спірних правовідносин, що не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та значного часу на опрацювання нормативно правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Враховуючи вищезазначене, вважає, що заявлені представником позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт. В зв`язку з вищезазначеним, просила суд позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

06.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що з відзивом не погоджується в повному обсязі, з наступних підставах. Так, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази перетинання ОСОБА_1 стоп-лінії на заборонений сигнал світлофору. Також відповідачем не надано пояснень, яким чином працівниками поліції, під час зупинки транспортного засобу, було надано для огляду ОСОБА_1 відео файли фіксації правопорушення з особистого смартфону (зазначений факт зафіксовано на відеозаписах). Оскільки внутрішніми інструкціями працівникам заборонено копіювати відеофайли на особисті носії, тому працівниками поліції було порушено процедуру ознайомлення особи з доказами по справі. При цьому зазначив, що відзив відповідача жодним чином не спростовує правову позицію щодо крайньої необхідності. Виконання наказу командира, а саме евакуація пораненого до медичної установи є порятунком життя людини, найвищої соціальної цінності України. Враховуючи зазначене просив суд позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 10.11.2025 року задоволено клопотання представника відповідача Бережної Ю.П. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 року задоволено клопотання представника позивача Микитюка В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник позивача – Микитюк В.О. позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити, після чого надав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача – Бережна Ю.П. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та просила залишити позов залишити без задоволення, після чого надала заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП у Сумській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Москаленко Едуардом Івановичем складено постанову ЕНА №5713783 від 13.09.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на підставі ч.2 ст.122 КУпАП.

Зі змісту постанови серії ЕНА №5713783 від 13.09.2025 року судом встановлено, що до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн з зазначенням, що 13.09.2025 року о 15:51 м.Суми, вул. Харківська, буд. 2/2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, що зафіксовано відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, чим порушив вимоги пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) встановлено, що ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).

Відповідно до п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що 13.09.2025 року о 15:51 год. м.Суми, вул. Харківська, буд. 2/2, у ході патрулювання поліцейськими УПП в Сумській області ДПП виявлено та зупинено транспортний засіб «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, що зафіксовано на відеорегістратор Xiaomi моделі Yi Car DVR та нагрудні відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-440-64- НОМЕР_4 та №471129, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

В підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме проїзду перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора відповідачем надано відеозаписи із службового відеореєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR та нагрудних камер поліцейських Motorola Solutions моделі Video НОМЕР_5 та № 471129.

Щодо доводів сторони позивача про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, оскільки виконував завдання командира щодо евакуації пораненого, суд зазначає наступне.

Зі змісту повідомлення виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_3 №7255 від 24.09.2025 року вбачається, що капітан ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 окремий штурмовий батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). 13.09.2025 року капітан ОСОБА_1 отримав наказ командира терміново евакуювати пораненого до медичної установи, у зв`язку з виконанням обов`язків, щодо оборони України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно статті 17 КУпАП України особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 18 КУпАП України не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Суд зазначає, що саме посилання особи, стосовно якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, на існування крайньої необхідності, не може беззаперечно свідчити про необхідність застосування положень ст. ст.17,18 КУпАП.

Вказаний факт має відповідати фактичним обставинам справи та не викликати сумнівів щодо наявності крайньої необхідності, що повинно бути узгоджено з наявними в матеріалах справи доказами, показаннями свідків, іншими обставинами, що зумовили крайню необхідність.

При дослідженні відеозапису з цифрової нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N №471749 (відеозапис сlip-0 – 00:09:12), вбачається, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній повідомив поліцейським, що перевозить товариша з лікарні, де йому робили перев`язку після операції та має доставити його до місця проживання. При цьому ОСОБА_1 працівникам поліції не зазначав, що перевозить пораненого до медичного закладу чи що існувала будь-яка безпосередня загроза життю чи здоров`ю пасажира.

Окремо слід зазначити, що поліцейські діючи добросовісно та з розумінням ситуації, погодилися на прохання ОСОБА_1 прослідувати до місця проживання товариша, якого він перевозив з лікарні після перев`язки. Разом з тим, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 та його пасажиру викликати швидку медичну допомогу, проте останні відмовилися.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність ознаки стану крайньої необхідності, передбачені ст. 18 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 діяв не з метою усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала життю чи здоров`ю людини, а здійснював перевезення пасажира (товариша) після медичної процедури (перев`язки після операції) до місця проживання.

Отже, взаємопов`язана сукупність наведених вище обставин викликає у суду обґрунтований сумнів в достовірності обставин на які посилається сторона позивача в обґрунтування заявлених вимог.

При цьому, твердження сторони позивача про пред`явлення відеозапису позивачу на місці події з особистого мобільного телефону працівника поліції, яке було зняте реєстратором патрульного автомобіля, що є порушенням встановленого порядку зберігання та використання службових матеріалів, жодним чином не впливає на суть спору та не спростовує встановлених судом обставин справи.

Разом з тим, з наданого відеозапису відеореєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR, зробленого з автомобіля поліції, вбачається, що відеозапис здійснювався із крайньої лівої смуги руху, в напрямку руху - назустріч автомобілю позивача. При цьому суд зазначає, що з даного відеозапису неможливо встановити чи порушено ОСОБА_1 обов`язок зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) під час подання світлофором червоного сигналу, що забороняє рух, оскільки самої стоп-лінії на відео не видно, а позивач заперечує рух на заборонений сигнал світлофору при проїзді перехрестя.

Крім того, суд зазначає, що з відеозапису відеореєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR, вбачається, що 13.09.2025 о 15:51:17 год. (початок запису) зафіксовано на 14 секунді відеозапису, як сигнал світлофору (в напрямку руху автомобіля працівників поліції, в якому встановлений відеореєстратор) змінився з миготливого зеленого на жовтий, при цьому транспортний засіб «RENAULT DOKKER» на 16 секунді відеозапису, рухаючись по правій крайній смузі, здійснює проїзд перехрестя.

Отже, вище вказаний відеозапис з відеореєстратора автомобіля працівників поліції, не підтверджує факт проїзду ОСОБА_1 на заборонний сигнал світлофора.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 16.8 ПДР України встановлено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку, незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Таким чином, вказаним відеозаписом з відеореєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR не відображено, що автомобіль позивача марки «RENAULT DOKKER», державний номерний знак НОМЕР_1 , почав рух перехрестям на заборонний сигнал світлофора.

Інших доказів фіксації правопорушення ПДР, вчиненого позивачем, відповідачем не надано.

Щодо циклограми світлофорного регулювання, наданої відповідачем на підтвердження циклічності роботи світлофорного об`єкту, який регулює черговість проїзду автомобілів на перехресті вул. Харківська в м. Суми біля ТЦ «Мануфактура», яку узгоджено з начальником ВДАІ СМУ УМВС України в Сумській області Скрипкою О.Г. від 18.12.2012, затвердженої начальником УЖПКГ та Сумською міською радою Куц Я.В. суд зазначає наступне.

Так, з часу затвердження у 2012 році наданої відповідачем циклограми світлофорного об`єкта до 13.09.2025 пройшов тривалий час.

При цьому, у вказаній циклограмі не зазначено, станом на яку дату дана інформація була актуальна і чи не вносились зміни в роботу світлофорного об`єкта.

Водночас, згідно з п. 14 Правил утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 08.11.2017 № 296, перевірка циклу роботи світлофорів на відповідність заданим режимам роботи проводиться один раз на місяць або за зверненням учасників дорожнього руху.

Таким чином, сама по собі циклограма світлофорного об`єкта, яка затверджена у грудні 2012 року, без надання до неї доказів проведення передбаченої законодавством перевірки циклу роботи світлофорів на відповідність заданим режимам роботи не більше ніж за місяць до 13.09.2025, не може бути достатнім доказом, на основі якого можливо було б встановити, зокрема колір сигналу світлофора.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відеозаписом, здійсненим за допомогою відеореєстратора, підтверджується, що позивач виїжджав на регульоване перехрестя на червоний сигнал світлофора.

При цьому, суд вказує, що відеозапис фіксує момент проїзду перехрестя автомобілем позивача, проте момент на який саме сигнал світлофора вчинено рух на відоезаписі відсутній.

У відповідності до КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, при подачі позову позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5713783 від 13.09.2025 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривен, провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Департаменту патрульної поліції, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 грн 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Суддя О.М. Мартинова