Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №643/154/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/154/26

Провадження № 2/643/3329/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Пасічника О.М.

за участю секретаря судового засідання – Онди В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 08.01.2026 звернулась до суду з позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що шлюб з відповідачем зареєстрований 13 жовтня 2018 року про що зроблений відповідний актовий запис за № 5136 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Подружжя має спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами не склались через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя. Шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, протягом останніх трьох років разом не мешкають. Позивач вважає, що шлюб існує формально та подальше його збереження неможливе, тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 14.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву, у якій позов підтримала в повному обсязі, просила справу розглядати без її участі та не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок. Виклик відповідача також здійснювався шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Причини неявки в судові засідання відповідач суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач не бажає відновляти шлюбні стосунки, оскільки це суперечить її інтересам.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2018 року сторони зареєстрували шлюб у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 5136, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , прізвище позивача під час реєстрації шлюбу змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.4, 5).

З позову вбачається, що сторони шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, зважаючи, на те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач заяви про відновлення дошлюбного прізвища при розгляді справи про розірвання шлюбу не подала.

Ураховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки перебувати у ньому, а позивач не бажає перебувати у шлюбі з відповідачем, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що має бути задоволений.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76, 81, 89, 141, 235, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 жовтня 2018, про що зроблений відповідний актовий запис за № 5136 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище ОСОБА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Пасічник