Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №643/21205/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/521/26

Справа № 643/21205/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000001202 від 14.10.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, який має професійну технічну освіту та незакінчену вищу освіту, ФО-П, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 14.10.2025, приблизно о 17год.04хв., керуючи технічно справним автомобілем «Tesla Model SP100D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по пр. Ювілейному в м. Харкові з боку пр. Льва Ландау в напрямку вул. Гвардійців Широнінців.

Під час руху, ОСОБА_6 , діючи необережно, проявив неуважність, не зменшив швидкості та не зупинив автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом, розташованим поблизу будинку № 34 по пр. Ювілейному, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину по пішохідному переходу (по дорожній розмітці «зебра»), позначеному з обох сторін дорожніми знаками «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою «зебра», рухаючись зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобіля і якого він об`єктивно міг виявити, та допустив на нього наїзд, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_6 призвело до наїзду автомобіля «Tesla Model SP100D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням на пішохода ОСОБА_8 , який від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи безпосередньою причиною смерті пішохода ОСОБА_8 , явилася важка тупа сукупна травма із ушкодженням внутрішніх органів та перелом кісток скелету, що у своїй течії ускладнилася гострим розладом кровообігу. В момент первинного контакту із транспортним засобом ОСОБА_8 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні і був звернений правою боковою поверхнею тіла. Контактування з частинами транспортного засобу, що виступають (вірогідніше бампером), сталося із зовнішньою поверхнею правого колінного суглобу та областю правої клубової кістки, про що свідчить характер, локалізація крововиливу та характер травми правого коліна, а також локалізація крововиливу та характер травми тазу. Потім, найймовірніше, сталося падіння потерпілого на капот автомобіля та переднє-вітрове скло з ударом о нього правою боковою поверхнею грудної клітки та головою, про що свідчить локалізація крововиливів та характер травми грудної клітки та травма голови, з подальшим скиданням потерпілого на дорожнє покриття та ударом о нього.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи в діях водія автомобіля «Tesla Model SP100D» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_6 виразилися в тому, що він рухаючись по пр. Ювілейному м. Харкова, діючи необережно, проявив неуважність, не зменшив швидкості та не зупинив автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом, розташованим поблизу будинку № 34 по пр. Ювілейному, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину по пішохідному переходу (по дорожній розмітці «зебра»), позначеному з обох сторін дорожніми знаками «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою «зебра», рухаючись зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобіля і якого він об`єктивно міг виявити, та допустив на нього наїзд, що спричинило вищевказані наслідки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, надав покази про обставини його скоєння, як вказано вище. Фактичних обставин справи не оспорював. Показав, що дійсно 14.10.2025, приблизно о 17:04, керував автомобілем «Tesla Model SP100D» р.н. НОМЕР_1 , рухався по пр. Ювілейному в м. Харкові з боку пр. Льва Ландау в напрямку вул. Гвардійців Широнінців. На нерегульованому пішохідному переході, розташованим поблизу будинку № 34 по пр. Ювілейному, не побачив пішохода ОСОБА_8 та здійснив на нього наїзд. ОСОБА_6 зазначив, що дуже шкодує та розкаюється у вчиненому. Зазначив, що повністю відшкодував шкоду потерпілій і всім членам сім`ї загиблого, вибачився перед родичами померлого. Просив суд не карати його суворо.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Зазначила, що шкода завдана кримінальним правопорушенням їй відшкодована у повному обсязі. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Проти розгляду справи у спрощеному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечує. Просить призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з обмеженням чи позбавленням волі. Вважає, що його виправлення можливе без реального відбуття ним покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що шкода завдана кримінальним правопорушенням потерпілій та членам сім`ї загиблого відшкодована обвинуваченим у повному обсязі. Проти розгляду справи у спрощеному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечував. Просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України у виді 1 року іспитового строку та не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_6 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, має професійну технічну освіту та незакінчену вищу освіту, є ФО-П, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його матір ОСОБА_9 має тяжке захворювання та їй встановлено ІІ групу інвалідності, батько ОСОБА_10 також має захворювання.

Крім того, Салтівським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 03.02.2026 було складено досудову доповідь відносно ОСОБА_6 та зроблено наступний висновок: згідно інформації що характеризує особу обвинуваченого за місцем її проживання/навчання/роботи, умов її життєдіяльності, відносин в суспільстві, низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника додаткових обов`язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер та конкретні обставини його скоєння, дані про особу обвинуваченого, вказані вище, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та приходить до висновку про призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наслідки, що настали у виді смерті потерпілого.

При цьому, доводи захисника та представника потерпілого про те, що позбавлення права керувати транспортними засобами позбавить ОСОБА_6 засобів до існування, не знайшли свого підтвердження в суді, з огляду на те, що до суду не надано переконливих доказів, які б вказували, що робота ОСОБА_6 безпосередньо пов`язана та прямо залежить від можливості керувати транспортними засобами. Крім того, посилання на те, що обвинувачений здійснює підприємницьку діяльність, утримує батьків, а мати є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує перевезення до лікувальних закладів, суд оцінює як обставини, що характеризують особу винного, однак такі обставини самі по собі не можуть переважати суспільний інтерес у забезпеченні безпеки дорожнього руху та не є безумовною підставою для незастосування додаткового покарання.

Також, суд зауважує, що як неодноразово зазначав Верховний суд, позиція потерпілої сторони при вирішенні питання про призначення покарання, не мають вирішального значення, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого діяння у сфері безпеки руху, а також непоправні наслідки у виді позбавлення життя людини.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 злочин вчинив з необережності, визнав винуватість у вчиненому, відшкодував шкоду потерпілій, щиро розкаявся і зробив належні висновки, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має молодий вік, сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, є фізичною особою - підприємцем, утримує матір ІІ групи інвалідності, висловив своє співчуття, з врахуванням думки прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На переконання суду, таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Арешт, накладений Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.10.2025 на транспортний засіб «Tesla Model SP100D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Питання щодо витрат, пов`язаних із залученням експерта по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз, а саме: судової автотехнічної експертизи № 15753 від 13.11.2025 - 12722,40грн; судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121- 25/28347-ІТ від 26.11.2025 - 7131,20грн., а всього – 19 853 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 60коп.

Арешт, накладений Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.10.2025 на транспортний засіб «Tesla SP100D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль «Tesla SP100D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_6 .

- 2-відеозаписи зберігати в матеріалах досудового кримінального провадження № 12025220000001202 від 14.10.2025 протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя - ОСОБА_1