Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №953/11421/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11421/25

н/п 1-кп/953/501/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12025221130001271 від 06.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької обл., м. Маріуполь, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має неповнолітню доньку, 2009р.н., офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

1) 26.04.2013 Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

2) 12.01.2015 Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.З ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 24.03.2015 Апеляційним судом Донецької області вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12.01.2015 року в частині покарання скасовано, за ч.3 ст.185, ст.71 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн. Звільнений 29.11.2016 року із Торецької ВК №2 Донецької області умовно - достроково на невідбутий строк покарання: 11 місяців 10 днів;

3) 21.05.2018 Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року і 1 місяця позбавлення волі;

4) 11.11.2021 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 185, КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 10.06.2025 з ВК №43 по закінченню строку відбуття покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2025 у період часу з 20:00 по 21:30, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи біля під`їзду будинку №30 по пров. Шевченківському в м. Харкові побачив біля лавочки на землі телефон марки «Хіаоті redmi note 9» бірюзового кольору (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) з картою пам`яті «Samsung EVO Plus» на 512 гб усередині, належний потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз 29.10.2024 Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024, затвердженого Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024 на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу підняв із землі, тим самим таємно викрав телефон «Хіаоті redmi note 9» бірюзового кольору, вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №12363 від 18.08.2025-3296,67 грн., та карту пам`яті «Samsung EVO Plus», вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №12363 від 18.08.2025 - 1282,87 грн.

В подальшому ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4579 грн. 54 коп.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив суду, що скоїв злочин саме так як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, а також наслідки злочину не оспорює.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої до суду заяви просив розглядати справу без його участі, призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду (а.с. 22).

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.

Судом роз`яснені положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 , своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він із середньою спеціальною освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, має постійне місце мешкання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Тому, призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом`якшуючі покарання обставини та обтяжуючу обставину, особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєного злочину, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирається.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого не заявлено.

Згідно ст.ст. 118, 122, 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави підтверджені витрати за проведення судової-товарознавчої експертизи № 12363 від 05.08.2025 у розмірі 3 392, 64 грн. та за проведення біологічної експертизи №СЕ-19/121-25/26326-БД від 15.01.2026 у розмірі 3 417,08 грн.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2025 на майно, у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21.04.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати у загальному розмірі 6 809 грн. 72 коп., а саме: за проведення судової-товарознавчої експертизи № 12363 від 05.08.2025 у розмірі 3392 грн. 64 коп., за проведення біологічної експертизи №СЕ-19/121-25/26326-БД від 15.01.2026 у розмірі 3 417 грн. 08 коп.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Xiomi redmi note 9» 128 гб, бірюзового кольору з картою пам`яті у середині марки «Samsung EVO Plus» на 512 гб, imei: НОМЕР_2 – переданий власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на відповідальне зберігання, залишити у розпорядженні потерпілого, скасувавши арешт з зазначеного майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2025 справа № 953/8421/25.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1