Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №619/35/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/35/26

провадження № 2-др/619/23/26

Додаткове рішення

іменем України

15 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

встановив:

Адвокат Бєжанова К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.04.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 241 276,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 2 412,76 грн судового збору. У той же час, судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат на правову допомогу. У зв`язку із задоволенням позову, позивач має право на розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які вимушено понесла у зв`язку з цим спором.

Адвокат Бєжанова К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, матеріали справи містять заяву про розгляд заяви без її участі та участі позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, проаналізувавши доводи викладені в заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надані на обґрунтування заяви, дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.04.2026 по справі № 619/35/26 позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 241 276,00 (двісті сорок одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 2 412,76 грн судового збору.

У заяві представник позивача зазначає, що витрати, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складаються з таких послуг: написання та подання до Дергачівського районного суду Харківської області позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 18 000,00 грн; написання та подання до Дергачівського районного суду Харківської області заяви від 04.02.2026 про зміну предмета позову у справі № 619/35/26, написання та подання до Дергачівського районного суду Харківської області клопотання від 05.02.2026 про долучення доказів до матеріалів справи № 619/35/26, участь адвоката у судовому засіданні 05.02.2026 у справі № 619/35/26 у Дергачівському районному суді Харківської області в режимі відеоконференції 4 000,00 грн; написання та подання до Дергачівського районного суду Харківської області клопотання від 16.02.2026 про долучення письмових доказів до матеріалів справи № 619/35/26; участь адвоката у судовому засіданні 25.02.2026 у справі № 619/35/26 у Дергачівському районному суді Харківської області в режимі відеоконференції 4 000,00 грн; участь адвоката у судовому засіданні 24.03.2026 - 4 000,00 грн; написання та подання до Дергачівського районного суду Харківської області заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 619/35/26. Загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу склав 30 000,00 грн.

З метою розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката та у зв`язку із задоволенням позову, представник позивача – адвокат Бєжанова К.І. просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн, які ОСОБА_1 понесла у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач повідомила, що очікує понести витрати на правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

- договір про надання правничої допомоги б/н від 28.11.2025 року;

- рахунок №104 від 28.11.2025 року;

- квитанцію №-2794378970 від 01.12.2025 року;

- рахунок №6 від 28.01.2026 року;

- квитанція №-2883279259 від 03.02.2026 року;

- рахунок №14 від 24.02.2026 року;

- квитанція №-2913997414 від 24.02.2026 року;

- рахунок №25 від 23.03.2026 року;

- квитанція №-2956272126 від 24.03.2026 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2026.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

За таких обставин, враховуючи вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів (справа незначної складності, участь представника позивача в судових засіданнях, підготовка цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи), сукупний час, витрачений на опрацювання вивчення спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 264-265, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про стягнення понесених судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 - витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. В. Пруднікова