Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №565/146/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/146/26

Провадження № 2/565/320/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 15 вересня 2015року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №248.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначає, що сторони тривалий час не підтримують сімейно - шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, миритись не бажають, тому просить розірвати шлюб.

28.01.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луницької С.М. до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилась, уповноважила на представництво своїх інтересів у справі представника - адвоката Луницьку С.М.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Луницька С.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала обґрунтування, тотожні до змісту позовної заяви.

Окремо звернула увагу, що в період сумісного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , останній неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно позивача, у зв`язку з чим ОСОБА_3 зверталась із заявами до правоохоронних органів.

Також, зауважила, що позивач ОСОБА_3 категорично наполягає на розірванні шлюбу, заперечуючи проти примирення та стверджуючи, що сім`я фактично розпалась, існує формально, а збереження шлюбу не є можливим та суперечить інтересам позивача.

Водночас зазначила, що ОСОБА_3 з січня 2026 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком.

Просила позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, заперечував проти розірвання шлюбу, наполягав на примиренні, вказуючи, що, на його думку, позивач систематично та безпідставно драматизує ситуації, що трапляються в сім`ї, зосереджується на негативі і знецінює позитивні моменти, вважає, що сім`ю можливо зберегти.

При цьому, відповідач не заперечував, щодо заяви представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луницької С.М. про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луницької С.М., відповідача ОСОБА_2 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 вересня 2015 року.

Від спільного проживання сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.07.2020 року.

Згідно відповіді Вараського РВП ГУНП в Рівненській області від 26.03.2026 року за вих.№52822-2026 встановлено, що 23.02.2026 року ОСОБА_3 зверталась із письмовою заявою до Вараського РВП ГУНП в Рівненській області стосовно погроз ОСОБА_2 , вказане звернення розглянуто відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян».

Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 категорично наполягає на розлученні, заперечує проти примирення, вказує на неможливість спільного проживання сторін та збереження шлюбу, при цьому, зазначає, що сторони не підтримують сімейно - шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства, з січня 2026 року проживають окремо та стверджує, що втратила до відповідача почуття кохання та поваги, окрім того зауважує, що на даний час перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача ОСОБА_3 , тому вважає, що шлюб необхідно розірвати.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

28.01.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Луницької С.М. до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано: договір про надання правничої допомоги №238 від 22.12.2025 року, який укладений між адвокатським бюро «Луницької Світлани» та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги №238 від 22.12.2025 року, в якій врегульовано вартість правничої допомоги в сумі 6000,00 грн.; акт виконаних робіт від 26.01.2026 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №15 від 26.01.2026 року про отримання адвокатським бюро «Луницької Світлани» від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 6000,00 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд, враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025 року та додаткової угоди до нього, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, відсутність заперечень відповідача у цій частині, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до задоволення в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачкою ОСОБА_3 сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 1331,20 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.2, 3, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 15 вересня 2015року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №248, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збірв розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складений 20 квітня 2026 року.

Головуючий суддя І.М.Незнамова