Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №565/2630/24 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2630/24

Провадження № 1-кп/565/36/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186050000206 від 13.11.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Собіщиці, Володимирецького (нині - Вараського) району, Рівненської області, громадянина України, не працюючого, інваліда третьої групи, раніше судимого 08.02.2024 року вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік, із застосуванням обмежувального заходу, з покладенням обов`язку пройти пробаційну програму «Подолання домашнього насильства», 12.11.2024 року вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ст.126-1, ст.71 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.390-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 08.02.2024 року, у справі 565/2281/23, який набрав законної сили 04.06.2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном на 1 (один) рік, застосовано на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України обмежувальний захід та покладено обов`язок пройти пробаційну програму «Подолання домашнього насильства», копію вироку ОСОБА_4 отримав 08.02.2024 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 04.06.2024 року, у справі 565/2281/23, вирок Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 08.02.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України змінено в частині застосування до обвинуваченого обмежувального заходу згідно п.5 ч.1 ст.91-1 КК України та викладено в наступній редакції: «Застосувати на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників у відповідності до ч.3 ст.91-1 КК України на строк 3 (три) місяці», копію ухвали ОСОБА_4 отримав 13.06.2024 року.

Однак, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про обов`язок проходження програми для кривдників та явки до Вараського центру соціальних служб та послуг, що за адресою: Рівненська область, м.Вараш, мкрн Будівельників, буд.№3, про що неодноразово повідомлявся у телефонному режимі працівниками центру, достовірно знаючи про покладений на нього обов`язок проходження програми для кривдників відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи реальну можливість виконувати покладений на нього обов`язок та відбувати призначений судом обмежувальний захід, без поважних причин, із дня набрання законної сили ухвалою Рівненського апеляційного суду від 04.06.2024 року, у справі 565/2281/23, до 27.11.2024 року, не з`явився до спеціаліста з провадження корекційних програм для кривдників Вараського центру соціальних служб та послуг для проходження програми для кривдників, тобто ухилився від проходження програми для кривдників.

У подальшому, 21.10.2024 року, за заявою ОСОБА_6 Кузнецовським (нині - Вараським) міським судом Рівненської області, у цивільній справі №565/2293/24, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_4 строком на 6 (шість) місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав, з покладанням на нього обов`язків, у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатись на відстань меншу як 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи ОСОБА_6 ; заборони вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто.

Однак, ОСОБА_4 , особисто отримавши 21.10.2024 року рішення Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 21.10.2024 року, у цивільній справі №565/2293/24, що підтверджується його особистим підписом, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, вчиняючи свої дії умисно, 28.10.2024 року, близько 23 год. 15 хв., перебував за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме: у квартирі АДРЕСА_3 , де спілкувався з ОСОБА_6 та ображав останню нецензурною лайкою.

Внаслідок таких дій ОСОБА_4 , заподіяно шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (проступку) не визнав, на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати показання.

Суд, дослідивши і проаналізувавши показання свідків, дослідивши та оцінивши інші докази у справі в сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників та невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.390-1 КК України.

Із показань свідка ОСОБА_7 - поліцейського офіцера громади СВГ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області слідує, що у вересні 2024 року до нього зателефонувала завідувач відділення «Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства» ОСОБА_8 з проханням здійснити спільне відвідування ОСОБА_4 , за місцем проживання останнього, для нагадування ОСОБА_4 про необхідність виконання рішення суду, щодо проходження програми для кривдників. 18.09.2024 року, зранку, він разом із ОСОБА_8 здійснили виїзд за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . У той час, ОСОБА_4 знаходився вдома, при цьому, перебував в стані алкогольного сп`яніння. Зауважив, що ОСОБА_8 , у ході спілкування з ОСОБА_4 , неодноразово наголошувала останньому про необхідність проходження програми для кривдників відповідно до вироку суду та рішення суду та про необхідність явки до центру, також попереджувала ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за статтею 390-1 КК України. Однак, ОСОБА_4 реагував на попередження представника центру неадекватно, звинувачував у всьому дружину, не міг надати пояснення з приводу причин невиконання судових рішень.

Свідок ОСОБА_7 звернув увагу, що спілкування з ОСОБА_4 за місцем проживання останнього, було зафіксоване ним на службову бодікамеру.

У подальшому, зі слів ОСОБА_8 йому стало відомо, що ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників так і не прибув.

Відповідаючи на запитання прокурора, свідок ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_4 достеменно знав про вирок суду, про ухвалу апеляційного суду і про рішення суду, щодо встановлення обмежувального припису. При цьому, зауважив, що він особисто на службовому автомобілі доставляв ОСОБА_4 до приміщення суду для отримання рішення суду.

Із показань свідка ОСОБА_9 - поліцейського офіцера громади СВГ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області слідує, що 28.10.2024 року він отримав вказівку повторно ознайомити ОСОБА_4 з рішенням Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 21.10.2024 року, щодо видачі відносно нього обмежувального припису, який містив визначення заходів тимчасового обмеження його прав. У той день, приблизно в обідню пору, він встановив, що ОСОБА_4 знаходиться за місцем роботи - у магазині «MiniMarket», що в селі Собіщиці, Вараського району, Рівненської області. Прибувши за місцем роботи ОСОБА_4 , він, увімкнувши портативний відеореєстратор, зайшов у магазин, підійшов до ОСОБА_4 , представився і, у подальшому, повторно ознайомив останнього з рішенням суду про застосування обмежувального припису. ОСОБА_4 ознайомився із рішенням суду та проставив на ньому свій підпис про ознайомлення. При цьому, він запитав ОСОБА_4 чи все йому зрозуміло, на що останній відповів - «Так зрозуміло».

Окрім цього, свідок ОСОБА_9 показав, що в ніч з 28 на 29 жовтня 2024 року на лінію «102» надійшов телефонний виклик від ОСОБА_6 про вчинення її чоловіком ОСОБА_4 , щодо неї, за місцем проживання, домашнього насильства. Прибувши за викликом до місця проживання ОСОБА_6 , він у квартирі виявив ОСОБА_4 у нетверезому стані, який нецензурно лаявся. Він попередив ОСОБА_4 , що той порушує заборонний припис та попросив останнього залишити помешкання, на що ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконати його прохання. Вказане порушення було ним зафіксовано і, у подальшому, всі матеріали було передано на розгляд Вараського РВП.

Із показань свідка ОСОБА_6 слідує, що її чоловік ОСОБА_4 , з яким вона спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу зловживає спиртними напоями. На грунті зловживання чоловіка спиртним, у них різко погіршились стосунки. ОСОБА_4 створив в сім`ї нестерпні умови для спільного проживання, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння останній неодноразово чинив, щодо неї та щодо їх неповнолітньої дочки, домашнє насильство, зокрема влаштовував сварки із биттям посуду, неодноразово застосовував до неї фізичне насильство, після чого їй доводилося на певний період знімати квартиру та проживати окремо від нього, зламував двері, псував замки у вхідних дверях. У зв`язку із такою поведінкою ОСОБА_4 , вона щоразу зверталась до поліції із заявами про домашнє насильство. Незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності та встановлення заборонного припису, ОСОБА_4 продовжував поводитись агресивно, влаштовував сварки, дебоші, ображав її, бив та погрожував фізичною розправою.

Окрім цього, свідок ОСОБА_6 зауважила що ОСОБА_4 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, телефонує її сестрам і погрожує, що, як вийде, то розправиться з нею. При цьому, зазначила, що сприймає такі погрози реально і дуже цього боїться.

З показань свідка ОСОБА_8 - завідувача відділення «Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства» слідує, що в кінці липня 2024 року до них на виконання надійшов вирок Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 08.02.2024 року та ухвала Рівненського апеляційного суду від 04.06.2024 року в частині застосування до ОСОБА_4 обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників. У зв`язку з цим, 26.07.2024 року нею особисто був здійснений телефонний дзвінок до ОСОБА_4 , у розмові з яким вона повідомила останньому про надходження до центру процесуальних рішень суду та про необхідність явки до центру для проходження зазначеної програми, на що ОСОБА_4 повідомив, що ніякої програми він проходити не буде і ніякої відповідальності за це нести також не буде, пославшись на роз`яснення його адвоката. 05.08.2024 року ОСОБА_4 повторно було наголошено про необхідність проходження програми для кривдників та роз`яснено про адміністративну і кримінальну відповідальність у разі невиконання вироку суду. У подальшому, нею та офіцером громади ОСОБА_7 було здійснено візит за місцем проживання ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 перебував вдома в стані алкогольного сп`яніння, а дружина в цей час проживала окремо на орендованій квартирі. ОСОБА_4 вчергове було наголошено про необхідність проходження програми для кривдників та вчергове роз`яснено про кримінальну відповідальність. Після цього, вона ще декілька разів телефонувала ОСОБА_4 , наголошувала останньому на необхідності виконання вироку суду, просила з`явитись в центр, однак ОСОБА_4 вказані вимоги та прохання ігнорував. Лише 09.12.2024 року, тобто після порушення даного кримінального провадження, ОСОБА_4 приступив для проходження програми та успішно завершив її проходження 20.03.2025 року.

Відповідаючи на запитання, свідок ОСОБА_8 ствердила, що ОСОБА_4 достеменно знав про необхідність проходження програми для кривдників і свідомо не виконував вирок суду.

Відповідно до рапорту старшого інспектора - чергового Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 (а.с.9 матеріалів досудового розслідування) встановлено, що 29.10.2024 року, в 00 год. 09 хв., на лінію «102» надійшов дзвінок від ОСОБА_6 про те, що її чоловік ОСОБА_4 , за місцем проживання, вчиняє щодо неї домашнє насильство - штовхає, шарпає за одяг, виганяє з квартири.

Відповідно до рішення Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 21.10.2024 року (а.с.10-14 матеріалів досудового розслідування) слідує, що вказаним рішенням суду видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 на строк 6 (шість) місяців, із визначенням заходів тимчасового обмеження, а саме: заборони перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатись на відстань меншу як 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи ОСОБА_6 ; заборони вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто.

Відповідно до подання Вараського центру соціальних служб та послуг від 27.11.2024 року за вих.№20571 на ім`я начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області (а.с.24 матеріалів досудового розслідування) слідує, що центр, у зв`язку із ухиленням кривдником ОСОБА_4 виконання судового рішення, щодо необхідності проходження програми для кривдників, ініціює притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Відповідно до вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 08.02.2024 року та ухвали Рівненського апеляційного суду від 04.06.2024 року (а.с.25-28 матеріалів досудового розслідування) слідує, що до ОСОБА_4 застосовано на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників у відповідності до ч.3 ст.91-1 КК України на строк 3 (три) місяці.

Відповідно до особистої розписки ОСОБА_4 (а.с.44 матеріалів досудового розслідування) вбачається, що рішення Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 21.10.2024 року, ОСОБА_4 отримав 21.10.2024 року.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 26.11.2024 року з фототаблицями до вказаного протоколу (а.с.50-53 матеріалів досудового розслідування) вбачається, що ОСОБА_4 28.10.2024 року, під відеозапис, повторно ознайомлено з рішенням Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 21.10.2024 року, щодо видачі стосовно нього обмежувального припису.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.06.2024 року (а.с.66 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_4 13.06.2024 року отримав повний текст ухвали Рівненського апеляційного суду від 04.06.2024 року.

Згідно особистої розписки ОСОБА_4 від 08.02.2024 року (а.с.67 матеріалів досудового розслідування) слідує, що ОСОБА_4 08.02.2024 року отримав копію вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 08.02.2024 року.

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись законом та внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників та невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, та про правильність кваліфікації діянь ОСОБА_4 за ст.390-1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення (проступку), дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 суд визнає рецидив злочину.

Разом із цим, суд враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, що підтверджується довідкою КНП ВМР «ВБЛ» за №1475 від 18.11.2024 року, є інвалідом третьої групи загального захворювання, що підтверджується довідкою серії 12-ААБ №823321 від 14.12.2021 року та пенсійним посвідченням інваліда № НОМЕР_1 від 18.02.2022 року.

Із врахуванням наведеного, для досягнення визначеної у ч.2 ст.50 КК України мети покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкції статті особливої частини Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковано його дії.

При цьому, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 лише в умовах ізоляції від суспільства.

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 12.11.2024 року вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ст.126-1, ст.71 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Зазначений вирок набрав законної сили 20.05.2025 року.

При цьому, ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому у цьому кримінальному провадженні кримінальне правопорушення (проступок) до постановлення 12.11.2024 року вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області за ст.126-1 КК України.

Як зазначено у правових висновках об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 року, у справі №766/39/17 (провадження №51-8867кмо18), а також постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема від 28.01.2021 року, у справі №640/14690/19, провадження №51-4338км20, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили.

Відповідно до роз`яснень, наданих в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, при вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Положеннями ч.4 ст.70 КК України передбачено, що за правилами частин першої - третьої цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що кримінальне правопорушення (проступок) у даному кримінальному провадженні вчинено ОСОБА_4 до ухвалення вироку Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 12.11.2024 року, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому остаточного покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань.

Також підлягає зарахуванню до строку покарання відбуте покарання за вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 12.11.2024 року, відповідно до протоколу затримання, з 21.10.2025 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати, пов`язані із залученням експерта, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 12.11.2024 року, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати із дня затримання - 21.10.2025 року, зарахувавши до строку покарання відбуте покарання за вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 12.11.2024 року.

Речові докази у справі: оптичний CD-R диск жовтого кольору, з маркуванням на поверхні «ValuePack BY TRAXDATA CD-R 700MB/80 minutes COMPACT disc Recordable», з індивідуальним номером - hFX206104410E23, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку, негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1