Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №564/1519/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1519/26

15 квітня 2026 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М.,

перевіривши в м. Костопіль позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 12.06.2023, складеного ним та відповідачем щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.06.2023 о 14 год. 30 хв. в с. Корчів`я Костопільського району.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що під час оформлення зазначеного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 12.06.2023 учасники не врахували всі випадки та підстави при наявності яких можна заповнити бланк повідомлення. Зокрема, учасниками дорожньо-транспортної пригоди було три автомобілі, сума заявленого ОСОБА_2 до відшкодування матеріального збитку 140548,27 грн. перевищує розмір 80000 грн., що був затверджений на день настання страхового випадку МТСБУ.

Вказав, що учасники дорожньо-транспортної пригоди не виконали своїх обов`язків, визначених законом щодо оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду у підрозділах Національної поліції за відсутності умов для складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відтак, наявні підстави визнати вказане повідомлення незаконним та його скасування.

Також зазначив, що 16.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до нього з позовом до суду про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і належним страховим відшкодуванням в сумі 67006 грн. 26 коп., 15000 грн. 00 коп. завданої моральної шкоди, понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинного на момент настання зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, передбачалося, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Зазначений Закон не містив положення про порядок та строк оскарження повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу).

Крім того, чинний на даний час Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також не містить положень про порядок та строк оскарження повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

За своєю суттю європротокол є повідомленням про ДТП, а не правочином (договором), який можна оскаржити окремо.

Європротокол - це документ, що підтверджує факт ДТП і дає право на страхову виплату. Визнання його «незаконним» не відновлює права особи, є неефективним, його оскарження не передбачене законом, тому такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доведеність настання страхового випадку, розміру страхового відшкодування та відшкодування понесених витрат розглядається у межах позовних вимог про стягнення страхового відшкодування.

Оскільки чинним законодавством не передбачено підстав для оскарження, визнання незаконним та скасування у судовому порядку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, вважаю за вірне відмовити у відкритті провадження у справі.

Питання повернення судового збору може бути вирішено в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням особи яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі викладеного і керуючись ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ст. 16 ЦК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу).

Ухвалу про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2026 року.

Суддя: Снітчук Р.М.