Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №531/730/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/730/26

номер провадження 3/531/168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м.Карлівка

Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С.., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 28 березня 2026 року серії ВАД № 995542, відповідно до якого 28 березня 2026 року, о 12 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 вчинив хуліганські дії, а саме висловлювався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто, на думку ініціатора складення протоколу, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що він хуліганських дій не вчиняв, а потерпіла ОСОБА_3 навмисно провокувала його до сварки.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується, до адміністративної відповідальності, вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП, суддя дійшов до таких висновків.

Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та інші.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яким є згідно ст. 1 Закону України «Про заходищодо попередженнята зменшеннявживання тютюновихвиробів іїх шкідливоговпливу наздоров`я населення`від 22вересня 2005pоку№ 2899-IV частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

З огляду на викладене, суд констатує про те, що суть викладеного в Протоколі ініціатором його складення змісту правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так як в ньому не викладено наведених обов`язкових складових елементів складу цього правопорушення, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що єдиним доказом, який додано до справи є письмові пояснення ОСОБА_3 , інших доказів до суду не надано.

Оцінюючи наведені докази, суд зазначає, що ні жоден з них окремо, ні всі вони в своїй сукупності не лише не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, а, навпаки, спростовують існування, як самої події правопорушення, так і його ознак в діянні останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та достовірними доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.247,283-285,287-289 КУпАП,

п ос т а н о в и л а:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.С.Фисун