Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №392/2056/24 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2056/24

Провадження № 2/392/75/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Беспалова наталка Олександрівна до ОСОБА_2 , ПАТ «Національна акціонерна Страхова компанію «ОРАНТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Беспалова Н.О. звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ «Національна акціонерна Страхова компанію «ОРАНТА» в якому просив стягнути із ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту у розмірі 129776,37 грн, витрати на лікування у розмірі 4700,22 грн, моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн, вартість проведення оцінки пошкодженого автомобіля у розмірі - 8847,60 грн, сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 10000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Маловисківського районною суду від 16.10.2024 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 сг. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З метою проведення незалежної оцінки визначення розміру матеріальної шкоди завданої ОСОБА_2 позивач звернувся до суб`єкта оцінюючої діяльності фізичної особи – ОСОБА_3 . Згідно звіту про оцінку автотранспортного засобу «ВАЗ- 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту складає 129776,37 грн., а вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику колісного транспортного засобу марки «ВАЗ-21101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 105515, 52 грн. За вищевказаний звіт ним було сплачено 8847,60 грн. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_2 - йому ( ОСОБА_1 ) було завдано тілесні ушкодження та він проходив курс стаціонарного лікування в КНП «Маловисківська лікарня» з 16.08.2024 року до 24.08.2024 року. Витрати на його лікування становили 4700,22 грн, що складаються із: 589,80 грн- витрати на проїзд до м. Кропивницький, 4110,42 грн - витрати на придбання ліків та супровідних матеріалів. Крім того, внаслідок винних та неправомірних дій відповідача, йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в порушені його права власності, зокрема, внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача, останній зазнав переживань та страждань з приводу того, що особа, відповідальна за збитки не поновлює його порушене право та не сплачує в добровільному порядку завдану йому шкоду. На момент завдання шкоди, позивач фактично втратив можливість вільно користуватись своїм транспортним засобом, сім`я позивача змушена була витрачати значний час для пересування іншим транспортом на роботу та по робочих справах, а також витрачав не мало часу на поїздки до станцій технічного обслуговування, оцінювачів, органів судової влади та державної автомобільної інспекції з метою визначення вартості відновлювальних робіт, отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який би він міг витратити на сім`ю та роботу, що тримало його у постійній нервовій, психологічній напрузі та вплинуло на його відносини на роботі та в сім`ї. Вказані вище обставини, спричинили ряд негативних наслідків та моральні страждання для позивача, а тому, моральну шкоду, позивач оцінює в розмірі 100 000 гри. Оскільки відповідач добровільно відмовився врегулювати даний спір, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 04.12.2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

17.01.2025 року на виконання ухвали суду представник позивача усунула вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, надала квитанцію про сплату судового збору та уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді від 28.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження , розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2025 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у цивільній справі співвідповідача ПАТ «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА».

Ухвалою суду від 04.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Беспалова Н.О. подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, позов просили задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник співвідповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія» Оранта» - І. Панкова, подала заяву, про розгляд справи без участі представника НАСК «ОРАНТА», з урахуванням того, що у позивача в позовних вимогах будь – які претензії до Страховика відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 08.01.2026, 12.02.2026, 05.03.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать повернуті конверти на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.10.2024 року у справі №392/1478/24, зокрема, встановлено, що водій ОСОБА_2 11.08.2024 року о 21:30 год, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099» н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п.п.12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 2110, н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався назустріч, унаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні ушкодження та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні, адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Постанова набрала законної сили 29.10.2024 року (а.с.10-11).

З копії відповіді наданої директором КНП «Маловисківська лікарня» Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області - ОСОБА_4 на адвокатський запит адвоката Беспалової Н.О. №80/01-19 від 09.01.2025 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.08.2024 року о 23:10 год звертався до приймального відділення КНП «Маловисківська лікарня», у зв`язку з тим, що був учасником дорожньо – транспортної пригоди, отримав тілесні ушкодження та був оглянутий черговим лікарем, від госпіталізації відмовився (а.с.96-97).

Відповідно до копії виписки виданої КНП «Маловисківська лікарня Маловисківської міської ради» (медичної карти стаціонарного хворого №3423) за період з 16.08.2024 по 24.08.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до травматолога 12.08.2024, зі слів пацієнта стан погіршився після ДТП 11.08.2024 року, направлений на МРТ, звернувшись до невропалотола, госпіталізований. Висновок лікаря ОСОБА_5 : порушення статики та дегенеративно – дистрофічних змін, штатного відділу хребта, протрузії дисків на рівні С3. Помірний стеноз хребтового каналу С5-С7. Ознаки унновертрального артрозу, деформуючого стану, 19.08.2024 консультація травматолога. Рекомендації при болі вживати німід форте 1 таб. 1 раз на день до 5 днів, неовітам 1 т. 3 рази на день, 30 днів, вертілекс 1 т 1 раз на день до місяця (а.с. 12).

Відповідно до копій квитанцій ОСОБА_1 13.08.2024 року сплачено 1900,00 грн за послуги МРТ, 15.08.2024 року – придбано Бандаж на шийний відділ хреба, вартістю 405,00 грн, 15.08.2024 року – придбано Верінекс, вартістю 88,00 грн., 16.08.2024 – Верінекс, вартістю 87,00 грн, 17.08.2024 року – інфламін, вартістю 131,60 грн, 20.08.2024 року – Ранітидин, вартістю 75,76 грн, Метіда, вартістю 107,95 грн та 35,21 грн, 21.08.2024 - Сертофен 181, 19 грн, шприц 15,00 грн, (а.с. 13-14).

Згідно з копії звіту №10-24 наданого позивачем про експертну оцінку легкового автомобіля марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , встановлено, що висновок отриманий в результаті експертної оцінки, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ станом на момент ДТП 24.08.2024 складає - 105515,52 грн, вартість відновлювального ремонту станом на 24.08.2024 складає - 129776,37 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні станом на 24.08.2024 складає – 90585,52 грн, вартість матеріального збитку завданого власнику майна станом на 24.08.2024 складає – 105515,52 грн, ринкова вартість аварійно - пошкодженого (після моменту ДТП) станом на момент проведення незалежної експертної оцінки 24.08.2024 складає 14930,00 грн. (а.с.15-24).

Відповідно до звіту №41520 наданого представником співвідповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА» про оцінку вартості (розміру) збитків завданих пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 22.09.2024 року, становить 96067,68 грн, вартість відновлювального ремонту 169105,01 грн (а.с.76-95).

Згідно квитанції №19 від 26.08.2024 року ОСОБА_6 сплатив ФОП « ОСОБА_3 » грошові кошти у розмірі 8847,60 грн, за визначення вартості відновлювального ремонту та вартість матеріальних збитків колісно-транспортного засобу ВАС- 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.35).

Відповідно до відповіді ПАТ « НАСК «ОРАНТА» на звернення від 04.12.2024 р. по страховій справі № 24-11-15617-щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб ВАЗ 21101, д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.08.2024 р., за участю транспортного засобу ВАЗ 210990, д.р.н. НОМЕР_2 , цивільно - правова відповідальність водій якого застрахований за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.01.2024 р. №219071232, повідомив наступне.

Розрахунок страхового відшкодування за цим страховим випадком було здійснено відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004р. №1961-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

Відповідно до п.30.1 та п.30.2 ст.30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу до дорожньо- транспортної пригоди . Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожнгьо- транспортної пригоди. При розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21101, д.р.н. НОМЕР_1 , а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009р.

Відповідно до Звіту № 41520 від 22.09.2024р. складеного на замовлення HACK «ОРАНТА» ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21101, д.р.н. НОМЕР_1 до ДТП становить 96067,69 грн., а вартість відновлювального ремонту 169 105,01 гри., тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Відповідно до Висновку № 41520/1 від 22.09.2024р. вартість транспортного засобу ВАЗ 21101, д.р.н. НОМЕР_4 після ДТП складає 32674,76 грн.

Згідно зі страховим актом № ОЦВ-ЗД-24-11-15617/2 та відповідно до поданої Вами заяви про страхове відшкодування, HACK «ОРАНТА» 02.12.2024р. було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 61892,93 грн. (96 067,69 грн. (вартість ТЗ до ДТП) - 32 674,76 грн. (вартість ТЗ після ДТП) - 1 500,00 грн. (франшиза) на Ваш рахунок в AT «Ощадбанк».

HACK «ОРАНТА» розглянуто наданий Звіт № 10-24, але не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі.

Відповідно до п. 35.3 ст.35 Закону страховик зобов`язаний ознайомити потерпілого з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України. Цивільним кодексом України. Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (а.с.74).

Факт страхового відшкодування HACK «ОРАНТА» за пошкоджений транспортний засіб ВАЗ 21101, д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.08.2024 р., за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 210990, д.р.н. НОМЕР_2 , у розмірі 61892,93 грн. позивач не заперечував.

Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.

Щодо стягнення вартості відновлювального ремонту, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем надано копію звіту №10-24 про оцінку завдану власнику КТЗ марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент ДТП 24.08.2024 р., який виконано ФОП ОСОБА_3 , (свідоцтво про держреєстрацію ФО-П ВО1 №498608 від 13.09.2001 р, видане виконкомом Кіровоградської міськради номер в ЄДР 24440170000004539, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №686/19 від 02.09.2019 р.), згідно якого вартість відновлювального ремонту станом на 24.08.2024 становить 129776,37 грн, вартість матеріальних збитків завданого власнику майна станом на 24.08.2024 р. становить 105515,52 грн.

Вказаний звіт на думку суду є належним та допустимим доказом.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Згідно пункту 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

У пункті 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно п. 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Отже, висновок експерта складається у разі проведення судової автотоварознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.

Водночас надана копія звіту №41520 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений ФОП « ОСОБА_7 », за замовленням ПАТ «НАСК`ОРАНТА», вартість відновлювального ремонту становить 169105,01 грн, вартість матеріального збитку 96067,68 грн.

Враховуючи викладене, на переконання суду, звіт про оцінку вартості матеріального збитку є належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ "НАСК "Оранта", страховою компанією було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 61829,93 грн.

Різниця між сумою страхового відшкодування та фактичними збитками становить 34174,75 грн.

При цьому, позивач просив стягнути 129776,37 грн вартість відновлювального ремонту у розмірі 129776,37 грн.

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV).

З огляду на викладене, суд вважає, що з водія ОСОБА_2 , як особи, з вини якої сталась дорожньо-транспортна пригода, підлягає стягненню різниця між завданою ним шкодою (96067,87 грн.) та страховим відшкодуванням (61892,93.), що сплачене страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА», а тому стягненню підлягає сума у розмірі 34174,75 грн., оскільки винна особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення витрат на лікування потерпілого, суд зазначає таке.

Згідно з частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 цієї статті визначає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів (частина перша ст.1187 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина третя ст.1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята ст.1187 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача, йому спричинено значної шкоди моральному здоров`ю, що полягало в порушені його права власності, зокрема внаслідок пошкодженого транспортного засобу позивача, останній зазнав переживань та страждань з приводу того, що особа відповідальна за збитки не поновлює його порушене право та не сплачує у добровільному порядку завдану йому шкоду. Позивач не міг використовувати свій транспортний засіб, сім`я позивача змушена була значний час пересуватися іншими транспортними засобами, думки позивача про відновлення транспортного засобу тримали його у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на його відносини на роботі та в сім`ї.

Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 своїми неправомірними діями завдав моральної шкоди позивачу ОСОБА_6 , яка полягає у негативних емоціях та переживаннях, яких позивач зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна, що призвело до ряду не зручностей, які вплинули на його роботу та сім`ю.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, тривалість страждань і переживань ОСОБА_6 , беззаперечної зміни укладу його життя (неможливість користуватись належним йому транспортним засобом), оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із розумності й добросовісності, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 8000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що буде достатнім для компенсації позивачу негативних наслідків морального характеру.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілого ОСОБА_6 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, як завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому, зокрема, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно копії виписки КНП «Маловисківська лікарня Маловисківської міської ради» медичної карти стаціонарного хворого №3423 за період з 16.08.2024 по 24.08.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до травматолога 12.08.2024, зі слів пацієнта стан погіршився після ДТП 11.08.2024 року, направлений на МРТ, звернувшись до невропалотола, госпіталізований. Рекомендації лікаря, при болі вживати німід форте 1 таб. 1 раз на день до 5 днів, неовітам 1 т. 3 рази на день, 30 днів, вертілекс 1 т 1 раз на день до місяця.

На підтвердження понесених витрат на лікування позивачем надано копії квитанцій, зокрема, щодо придбання ліків. При цьому, деякі копії наданих квитанцій є нечетабельні, що позбавляє суд, встановити дійсність витрачених позивачем коштів на лікування (придбання ліків), крім того, в копіях квитанцій містять найменування лікарських засобів, які не призначені лікарем згідно виписки №3423, А тому, суд приймає до уваги лише квитанції щодо діагностування, а саме направленням на МРТ та копії квитанцій з назвою лікарських засобів, що безпосередньо вказано у виписці №3423.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач частково довів обґрунтованість позовних вимог про стягнення витрат на лікування (квитанція від 13.08.2024 року за діагностику - МРТ у розмірі 1900,00 грн, квитанція від 15.08.2024 року –на придбання бандажу, шийний відділ хребта, вартість 405,00 грн, квитанція від 15.08.2024 року - Верінекс, вартість 88,00 грн., квитанція від 16.08.2024 – Верінекс, вартість 87,00 грн,), в розмірі 2780,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійно правничу допомогу у розмірі 10000 грн, суд дійшов до таких висновків.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: ордеру про надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 20.09.2024 року серії ВА №1091440 від 20.09.2024 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності серії КР №000015 від 30.0.2015 року; договір про надання правової допомоги від 20.09.2024 року укладений між ОСОБА_8 та адвокатом Беспаловою Н.О., додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 20.09.2024 року, розрахунком суми гонорару за надання правової допомоги на загальну суму 10000,00 грн, що складається із: попередньої консультації – 100 грн, збирання доказів – 1000,00 грн, вивчення судової практики та правовий аналіз матеріалів справи – 900 грн, підготовка та подача позову – 2500,00 грн, ведення справи в суді першої інстанції, підготовка та подача документів в спрощеному провадженні – 5500,00 грн. квитанцією №10/25 від 20.09.2024 року про сплату коштів ОСОБА_1 у розмірі 10000,00 грн

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Відповідач не скористався даним правом та з клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу до суду не звертався.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Разом з тим,, Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України та враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без участі, суд вважає, що з урахуванням принципу розумності, справедливості та обсягом наданих послуг є сума відшкодування в розмірі 6000,00 грн і саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача.

За складення звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, позивач сплатив 8847,60 грн. разом із комісією банку, що підтверджується відповідною квитанцією. Дані витрати пов`язані з розглядом справи, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимогу майнового характеру – відшкодування матеріальної шкоди ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб) позивачем сплачено 1433,24 грн, згідно розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 458,02 грн. (1433,24х45802,35/143324,19) за вимогу про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору складає 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) позивачем сплачено 3028,00 грн, згідно розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 242,24 грн (3028,00х8000,00/100000,00).

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 34174,75 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 8000 грн. та відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням у розмірі 2780,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 700,26 грн, вартість за сплачений звіту про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу у розмірі 8847,60 грн, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

- співвідповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна Страхова компанію «ОРАНТА», код ЄДПОУ 00034186 місцезнаходження: вулиця Здолбунівська, будинок, 7, місто Київ.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова