Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №753/24926/25 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №753/24926/25

Провадження №2/377/323/26

21 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання – Приліпко К.М., сторони відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Лєман Н.Г. до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року до Славутицького міського суду Київської області за підсудністю з Дарницького районного суду м.Києва, надійшла позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3222.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося, через відсутність взаєморозуміння між нами, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. На даний час шлюбні відносини фактично між ними припинені з травня 2025 року, проживають окремо, спільного побуту не ведуть. У сторін різні погляди на життя. Сумісне життя і збереження сім`ї стало неможливими. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.01.2026 року позов передано за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області суду від 24.03.2026 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В призначене судове засідання 21 квітня 2026 року сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат Лєман Н.Г. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача адвоката Лєман Н.Г. до суду надійшла заява, в якій просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зазначеною в його заяві про направлення кореспонденції за адресою АДРЕСА_1 , проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з відміткою «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте відповідачу достеменно відомо про розгляд справи, оскільки ним 24.03.2026 року направлено на електронну адресу суду заяву про направлення поштової кореспонденції за іншою адресою. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву до суду не подано. Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, судом були вжиті всі належні заходи направлені на отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження, судова повістка.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб виданого повторно НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 28 листопада 2015 року, копія якого долучена до справи, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 листопада 2015 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 3222. Після державної реєстрації шлюбу прізвища: чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ).

Як вбачається з відповіді №2210133 від 05.01.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 29.09.2018 року по 10.03.2025 року, іншої адреси реєстрації не має.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. На час розгляду справи спірні питання про поділ майна та утримання дитини сторони не мають.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Із статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно ч.2 ст.18, п.3 ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спірних питань утримання, місця проживання дитини та розподілу спільного майна на час розгляду даної справи у суду відсутні.

У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач не просила повернути дошлюбне прізвище, то суд вважає, що після розірвання шлюбу необхідно залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п.1.3 ч.2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачем було сплачено судовий збір в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 1211 гривні 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстровано 28 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3222.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - « ОСОБА_10 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати – зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.

Рішення виготовлено 21 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Малишенко