Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №363/133/26 — Вишгородський районний суд Київської області

30.03.2026 Справа № 363/133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

встановив:

В січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2024 року у справі № 363/1533/24 на утримання дитини та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 гривень на дитини щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2024 року у справі № 636/1533/24 з відповідача стягнуто на її користь на утримання неповнолітнього сина аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00грн., щомісячно, починаючи з 21.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, за цей час дитина подорослішала, що об`єктивно зумовило збільшення потреб у харчуванні, одязі, культурному та фізичному розвитку, а також підвищення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Позивач наводить правові підстави для зміни розміру аліментів, посилаючись на статтю 192 СК України, яка передбачає можливість зміни розміру аліментів у зв`язку зі зміною матеріального або сімейного стану платника чи одержувача аліментів. Позивач вважає, що сума стягнутих за рішенням суду аліментів є недостатньою для утримання дитини відповідного віку та є меншою, ніж встановлений статтею 182 СК України прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, у зв`язку із чим остання звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторона відповідача скористалася своїм правом та надала відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо позовних вимог позивача, зокрема вказала, що 17.09.2024 року відкрито виконавче провадження № 76037475 на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.06.2024 року про стягнення з відповідача користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі 3 000,00грн., щомісячно на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З моменту відкриття вказаного виконавчого провадження і до 31.01.2026 року відповідачем сплачено аліменти у розмірі 56 010,34 грн., що становить 48% від його доходу за цей період.

В обґрунтування позовних вимог щодо необхідності зміни розміру аліментів Позивач зазначає: зміну розміру прожиткового мінімуму; сплив значного періоду часу після визначення попереднього розміру аліментів в твердій грошовій сумі; покращення матеріального становища відповідача внаслідок отримання грошової компенсації від позивача за мировою угодою; навчання сина в коледжі, як підстава збільшення потреб, що не були враховані при визначенні попереднього розміру аліментів в твердій грошовій сум.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму на дітей від 6 до 18 років становить 3 512,00грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як визначено ч. 2. ст. 182 СК України, тобто не менше ніж 1 756,00 грн. Визначені судом у рішенні аліменти в твердій грошовій сумі 3 000,00 грн. відповідають законодавчо встановленому гарантованому мінімуму аліментів.

Отже, доводи позивача щодо необхідності зміни розміру аліментів, присуджених в твердій грошовій сумі, внаслідок законодавчої зміни розміру прожиткового мінімуму, є безпідставними.

Крім того, проміжок часу між визначенням судом аліментів в твердій грошовій сумі 3 000,00 грн., і позовом про зміну розміру аліментів є нетривалим. За цей період не відбулося значних подій, а ні в житті позивача, а ні дитини, які б створили передумови необхідності перегляду раніше визначеного розміру аліментів.

Спільна дитина сторін по справі, і на момент визначення розміру аліментів навчався в коледжі за рахунок коштів бюджету терміном навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року, що було встановлено Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/1533/24 на підставі Довідки № 5 від 09.08.2023 року. Тобто, при визначенні судом розміру аліментів в твердій грошовій сумі ця обставина вже була врахована.

Таким чином, позивачем не доведено виникнення та існування обставини, з якими законодавець пов`язує підстави для зміни розміру аліментів, присуджених рішенням суду в твердій грошовій сумі.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити, зазначила, що докази про зміну майнового стану відповідача в неї відсутні, та докази на підтвердження даного факту надати не може, також пояснила, що є додаткові витрати на утримання дитини, оскільки син ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі, та у зв`язку з чим його потреби суттєво змінились.

Відповідач будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та в якому просить здійснювати розгляд справи за відсутності сторони відповідача, заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12, частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони.

28.07.2007 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження дитини сторони по справі записані його батьками, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 14.05.2008 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.09.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 09.10.2023 року.

24.06.2024 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00грн., щомісячно, починаючи з 21.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного судового рішення, 30.08.2024 року видано Вишгородським районним судом Київської області виконавчий лист № 363/1533/24.

Постановою у виконавчому провадженні № 76037475 звернуто стягнення на дохід ОСОБА_2 , що отримує дохід у ТОВ «Меркс Інтеріо».

Відповідно до копії довідки Київського авіаційного фаховий коледж № 311 від 03.09.2025 року, ОСОБА_3 , у 2025 році завершує здобуття повної загальної середньої освіти в Київському авіаційному фаховому коледжі.

Відповідно до копії довідки Київського авіаційного фаховий коледж від 09.08.2023 року, ОСОБА_3 зарахований на перший курс денного відділення. Термін навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року.

Згідно копії довідки про доходи ТОВ «Меркс Інтеріо» № 37 від 09.02.2026 року, що ОСОБА_2 загальний дохід за період з вересня 2024 року – січень 2026 року, становить 149 450,16грн., з яких сплачено аліменти на суму 56 010,34грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аліментні зобов`язання існують, як правило, протягом тривалого часу, у зв`язку з чим матеріальне становище і сімейний стан особи, яка зобов`язана надавати утримання дитини, та особи, яка одержує аліменти, може змінюватися (покращуватися або погіршуватися). Враховуючи, що матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я зазначених у законі осіб протягом аліментного зобов`язання можуть змінюватися, стаття 192 СК України передбачає можливість збільшення або зменшення розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що на даний час неповнолітній син потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів.

Суд не погоджується з такою правовою позицією позивача, оскільки ст. 192 СК України чітко встановлює обставини, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, це: 1) зміна матеріального стану платника аліментів або одержувача аліментів; 2) зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів; 3) погіршення здоров`я платника або одержувача аліментів; 4) поліпшення здоров`я когось з них. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. По суті, не вказані обставини, а викликані ними ускладнення слугують підставою для зміни розміру аліментів.

З урахуванням цієї норми Закону позивач не надала суду правових доказів на підтвердження обставин для зміни розміру аліментів.

За правилами ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, дітей віком від 6 до 18 років 3 196грн.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, дітей віком від 6 до 18 років 3 512грн.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку як мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом за умови достатності заробітку платника аліментів. Матеріалами справи позивачем жодним чином не доведено достатність заробітку відповідача для сплати вказаного розміру аліментів.

Більше того, в матеріалах справи містяться довідки про доходи відповідача, згідно яких загальна сума доходу за останніх 17 місяців до звернення позивача до суду з даним позовом склала 149 450,16грн., з них сплачено аліментів на суму 56 010,34грн., з яких вбачається, що відповідач приймає участь у матеріальному забезпечені сина, а саме: сплачує аліменти на його утримання.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, що матеріальний стан відповідача з дня прийняття рішенням суду про стягнення з нього аліментів не змінився на стільки, що дозволяв би сплачувати йому аліменти у більшому розмірі, ніж це встановлено судовим рішенням, доказів про погіршення майнового стану позивача суду не надано. Також, матеріали справи не містять письмових доказів, що витрати на забезпечення необхідного рівня життєдіяльності неповнолітнього сина перевищують розмір аліментів, які позивач отримує на його утримання.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачкою не доведено в силу статті 81 ЦПК України, обґрунтованих доказів зміни свого матеріального становища та матеріального стану відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, обов`язок по утриманню дітей є обов`язком обох батьків, і не може бути покладений лише на батька.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на розмір аліментів, які відраховуються з доходу відповідача на утримання неповнолітнього сина, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 182, 192 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 10-13, 15, 81, 141, 258-268, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя О.Д. Рудюк