Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №355/452/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/452/26

Провадження № 2/355/728/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просила розірвати шлюб, без надання строку на примирення, зареєстрований 04 вересня 2021 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 634 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити – ОСОБА_4 . Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача сплачений нею під час подачі позову судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 вересня 2021 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 634 був зареєстрований шлюб позивача з відповідачем ОСОБА_2 .

Згодом, як стверджує позивач, їхнє сімейне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з тим, що під час спільного подружнього життя в зареєстрованому шлюбі виявилася несумісність їхніх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, постійно виникали сварки, вони не могли дійти згоди щодо вирішення жодних питань, внаслідок чого між ними погіршилися сімейно-шлюбні відносини. Вже досить тривалий час сторони шлюбних стосунків не підтримують. Все це дає підстави вважати, що сім`я фактично розпалася і подальше збереження сім`ї стало неможливим, а призначення будь-яких строків для примирення позивач вважає недоцільним, оскільки це суперечить моральним засадам сторін.

Від спільного подружнього проживання сторони мають доньку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з позивачем.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про розгляд справи. Просила справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити. Проти заочного рішення суду не заперечує, про що зазначила у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про розгляд справи на 01 квітня 2026 року на 12 годину 45 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі, судовою повісткою слід, що «адресат відсутній», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 20 квітня 2026 року на 11 годину 45 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копій паспортів позивачка та відповідач є громадянами України (а.с. 4; 7-8).

З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 04 вересня 2021 року, який зареєстрований Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 634. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 (а.с. 10).

Від спільного подружнього життя в сторін є дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000181024 від 27 липня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ”.

Отже, було встановлено, що позивач не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачем, вимоги позивача законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просила залишити їй прізвище після розірвання шлюбу – ОСОБА_4 .

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 11, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 280 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований 04 вересня 2021 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 634.

Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити – ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок сплаченого нею судового збору під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов