Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №359/11210/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 359/11210/25

Провадження № 2/355/480/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 73454298 в розмірі 19 275,75 гривень, з яких: 6500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень – сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою; 11 313,25 гривень – сума заборгованості за пенею; 975,00 гривень – комісія за надання позики; за договором позики № 2139415 в розмірі 26400,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень –заборгованість за основною сумою боргу; 23,20 гривень –заборгованість за відсотками; 0,00 гривень – сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою; 16 000,00 гривень – сума заборгованості за пенею; 2376,80 гривень – комісія за надання позики. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 45 675,75 гривень, а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 19 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73454298, згідно з п. 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

20 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2139415, відповідно до п. 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2 договору Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 9.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13 червня 2022 року, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Відповідно до реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19275,75 гривень.

Згідно з реєстром боржників № 41 від 24 січня 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26400,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належно повідомлявся про час, місце розгляду справи.

Представник відповідача адвокат Дешко В.О. до судового засідання не з`явився, належно повідомлявся про час, місце розгляду справи.

25 лютого 2026 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в повному обсязі. Позиція сторони відповідача мотивована тим, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відсутність документального підтвердження такої інформованої згоди означає, що кредитодавець не забезпечив дотримання законодавчих вимог до укладення договору, що ставить під сумнів його юридичну дійсність. У матеріалах справи також немає інформації про проведення будь-якої додаткової перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання. Відсутність належної перевірки ідентифікації може свідчити про недотримання кредитодавцем стандартів, передбачених законодавством про захист персональних даних та запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Це ставить під сумнів законність та юридичну силу укладеного договору, оскільки ідентифікація є важливим елементом, який забезпечує безпеку укладення правочинів в електронному середовищі. Відповідач, не визнає дійсність кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП), оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідач вважає, що позивачем не доведено укладання договору фінансового кредиту з відповідачем. Також представник відповідача вказує, що позивачем не додано до позовної заяви доказів підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів відповідачу відповідно до договору фінансового кредиту, укладеного з позичальником ОСОБА_1 . Надана позивачем інформація у позовній заяві про те, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ«ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, яка містить складові заявленої позивачем заборгованості є узагальненою, не є належним та допустимим доказом у справі і не містить розрахунку відсотків у розумінні первинного документу відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і який є підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Також у відзиві представник відповідача навів свою аргументацію щодо витрат на правничу допомогу на користь позивача.

26 лютого 2026 року представником позивача в порядку ст. 179 ЦПК України подано відповідь на відзив, у якій він вказав, що вважає його безпідставним та необґрунтованим, зокрема з огляду на наступне. У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні договору. Отже, підписавши договір, позичальник посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Інформація про ідентифікацію, реєстрацію та про відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору та додатків до нього знаходиться безпосередньо у ІТС первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та позичальник, як власник Особистого кабінету, в той час як ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має доступу до такої інформації, адже передача даної інформації не передбачена договорами факторингу. У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (ПІП, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення договору від його імені, ним до суду не надано. Позивач наголошує на тому, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору. У відповідності до умов договору, кошти надано позичальнику в безготівковій формі на банківську картку, вказану власноруч позичальником при укладанні договору. При укладенні договору позики позичальником власноручно зазначено реквізити платіжних карток НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , на які і було перераховано кошти. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особових рахунках клієнтів не формуються. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Також у відповіді на відзив позивач посилається на те, що дія договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року продовжена до 14 червня 2025 року, договір факторингу № 14/06/21 є чинним, а тому перехід прав вимоги за договором позики відбувся відповідно до діючого договору факторингу № 14/06/21, є правомірним і відповідає чинному законодавству. Відтак, представник позивача у відповіді на відзив просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення в кінці строку позики) № 73454298 від 19 вересня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 якого за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором 00212 позичальника ОСОБА_1 (а.с. 8-11)

Як слід з п.п. 2.1-2.4 договору позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року, сума позики: 6500,00 гривень, строк позики/строк договору: 30 днів, процентна ставка/день (фіксована): 0,250 %, комісія за надання позики від суми наданої позики: 15,00 %, що у грошовому виразі складає 975,00 гривень, дата надання позики: 19 вересня 2024 року, дата повернення позики: (останній день): 18 жовтня 2024 року, денна процентна ставка/день: 0,750 %, проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день %: 2,70 %, пеня/день: 2,7 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка, %: 1186,17 %, орієнтовна загальна вартість позики: 7962,50 гривень.

Відповідно до п. 4 договору позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики (в перший день користування позикою), що визначена п. 2 договору.

Згідно з п. 21 договору позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою НБУ від 03 листопада 2021 року № 113).

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ. Договір укладено із використанням веб-сайту https://mycredit.ua. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного договору позичальнику: примірник договору надсилається на електронну пошту позичальника, вказану в договорі. Примірник договору також доступний позичальнику в особистому кабінеті.Засвідчена копія договору на папері надається позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (п. 23-24 договору позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року).

У п. 29 означеного договору вказано номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_2 .

Крім того електронним підписом одноразовим ідентифікатором 00212 позичальника ОСОБА_1 підписано і додаток № 1 до договору позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року – Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 11 зворотна сторона – а.с. 12).

Копію паспорта споживчого кредиту до договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) – інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), з якого слід, що відповідач був ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, міститься підпис електронним підписом 53501 споживача ОСОБА_1 (а.с. 13-14).

З копії листа керівника напрямку взаєморозрахунків з партнерами та платіжними системами АТ «ТАСКОМБАНК» Т. Левчук від 11 серпня 2025 року про підтвердження платежу, згідно листа № 06/08/25-42 від 06 серпня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», АТ «ТАСКОМБАНК» надало підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03 серпня 2020 року банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів, до яких емітовані електронні платіжні засоби, а саме: 19 вересня 2024 року, 10:43;43, картка отримувача: НОМЕР_2 , сума зарахування: 6500,00 гривень, код авторизації: 506966, відправник: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Додаткова інформація про платіж (згідно інформації, отриманої від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»): ОСОБА_1 , сума 6500,00 гривень, дата транзакції: 19 вересня 2024 року, договір № 73454298, дата договору: 19 вересня 2024 року, маскований номер картки: НОМЕР_2 (а.с. 18-19).

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2026 року про витребування доказів Акціонерним товариством «ПУМБ» надано інформацію такого змісту: в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. Як слід з виписки по рахунку № НОМЕР_5 , звіту по транзакціях з використанням/без використання БПК, що були випущені до рахунку № НОМЕР_5 , власник рахунку: ОСОБА_1 , 19 вересня 2024 року відбулося зарахування коштів у сумі 6500,00 гривень (а.с. 137-142).

Копію розрахунку заборгованості за договором № 73454298 від 19 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 24 січня 2025 року заборгованість становить: 19275,75 гривень, з яких: 6500,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за процентами: 487,50 гривень, заборгованість за пенею: 11313,25 гривень, заборгованість за комісією: 975,00 гривень (а.с. 15-17).

Як слід з копії договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2139415 від 20 вересня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір, за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики. Договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором 853527 позичальника ОСОБА_1 (а.с. 29-32).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 договору позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року, сума позики: 8000,00 гривень, строк позики/строк договору: 30 днів, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики/день 0,01 % (фіксована); комісія за надання позики: 29,71 % (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 2376,80 гривень). Дата надання позики: 20 вересня 2024 року, дата повернення позики (останній день): 19 жовтня 2024 року, денна процентна ставка/день: 1,00 %; проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною): 5,00 %, пеня %/день: 5,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка, %: 2617,16 %, орієнтовна загальна вартість позики: 10400,00 гривень.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування позикою до дня повернення позики (включно), на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором. Проценти не нараховуються за перший день користування позикою. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики (в перший день користування позикою), що визначена п. 2 договору (п. 4 договору позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року).

Згідно з п. 21 договору позики № 2139415 від 20 вересня 2024 рокуцей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою НБУ від 03 листопада 2021 року № 113).

Як слід з п. 23-24 договору позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ. Договір укладено із використанням веб-сайту http://clickcredit.ua/. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного договору позичальнику: примірник договору надсилається на електронну пошту позичальника, вказану в договорі. Примірник договору також доступний позичальнику в особистому кабінеті. Засвідчена копія договору на папері надається позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

У п. 29 вказаного вище договору зазначений номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Матеріали справи містять копію додатку № 1 до договору позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року– Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором 853527 позичальника ОСОБА_1 (а.с. 32 зворотна сторона – а.с. 33).

Згідно з копією довідки від 08 серпня 2025 року, наданої директором ТОВ «ФК «Фінекспрес» О. Губіною, ТОВ «ФК «Фінекспрес» (діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції: дата: 20 вересня 2024 року, номер платежу: а43а10b8-7632-42d9-b7f0-c4dda956304b; сума: 8000,00 гривень, отримувач: ОСОБА_2 – ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 36-37).

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» інформації слід, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_6 . Згідно з випискою про рух коштів (за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_6 за період з 20 вересня 2024 року по 25 вересня 2024 року, 20 вересня 2024 року відбулося зарахування 8000,00 гривень на означений рахунок (а.с. 187-189).

Як слід з копії розрахунку заборгованості за договором № 2139415 від 20 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 24 січня 2025 року заборгованість становить: 26400,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за процентами: 23,20 гривень; заборгованість за пенею: 16000,00 гривень; заборгованість за комісією: 2376,00 гривень (а.с. 34-35).

Відповідно до копії договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за п. 1.1 цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 20-22).

28 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, копію якої додано до позовної заяви (а.с. 23).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, сторони погодили внести зміни до п. 1.3 договору та викласти його в наступній редакції: «1.3 клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».

Як слід з копії додаткової угоди № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеної 13 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт), сторони домовились викласти п. 9.1 договору в наступній редакції: «9.1 даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання ним чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (а.с. 24).

Згідно з копією додаткової угоди № 47 від 24 січня 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт), сторони уклали цю додаткову угоду № 45 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, у якій, зокрема, погодили загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників № 41 та № 42 від 24 січня 2025 року (а.с. 25).

Копію акту прийому-передачі реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, з якого слід, що ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактор прийняло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Реєстр боржників № 42 від 24 січня 2025 року кількістю 4965, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 60 988 910,62 гривень (а.с. 26).

Копію платіжної інструкції № 635 від 28 січня 2025 року, за якою ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3 419 043,99 гривень, призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 47 від 24 січня 2025 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21 (а.с. 27).

Копію витягу з реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) домовились про те, що клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників – позичальників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, за номером 4799, боржник: ОСОБА_1 , номер кредитного договору: № 73454298 від 19 вересня 2024 року, сума заборгованості разом: 19 275, 75 гривень, з яких: 6500,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 гривень – сума заборгованості за відсотками, 11313,25 гривень – сума заборгованості за пенею, штрафами, 975,00 гривень – сума заборгованості за комісією (а.с. 28).

Як слід з копії акту прийому-передачі реєстру боржників № 41 від 24 січня 2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактор прийняло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Реєстр боржників № 41 від 24 січня 2025 року кількістю 4364, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 59 704 989,15 гривень (а.с. 38).

На підтвердження переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача за договором № 2139415 від 20 вересня 2024 року надано копію платіжної інструкції № 634 від 28 січня 2025 року, за якою ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3 064 628,94 гривень, призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 47 від 24 січня 2025 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21 (а.с. 39); копію витягу з реєстру боржників № 41 від 24 січня 2025 року, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) домовились про те, що клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників – позичальників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, за номером 4218 боржник: ОСОБА_1 , номер кредитного договору: № 2139415 від 20 вересня 2024 року, сума заборгованості разом: 26 400,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 23,20 гривень – сума заборгованості за відсотками, 16000,00 гривень – сума заборгованості за пенею, 2376,80 гривень – сума заборгованості за комісією (а.с. 40).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за п. 15 ч. 1 ст. 1 якого електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Такого висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23.

З огляду на викладене вище, у суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало вимоги закону, уклало з відповідачем договори позики, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладених договорів, підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовував на власний розсуд.

Як слід зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Сторона позивача уклала договір факторингу (з подальшими змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13 червня 2022 року) з первісним кредитором відповідача.

Факт набуття позивачем права вимоги за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2139415 від 20 вересня 2024 року, договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення в кінці строку позики) № 73454298 від 19 вересня 2024 року, підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за користування цими коштами, з таких підстав за договором позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року слід задовольнити позовні вимоги в розмірі 6987,50 гривень, з яких: 6500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 гривень - сума заборгованості за відсотками.

За договором позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року до стягнення з відповідача підлягає 8023,20 гривень, з яких: 8000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 23,20 гривень - заборгованість за відсотками.

Всього стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договорами в розмірі 15010,70 гривень. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею за договором позики № 73454298 від 19 вересня 2024 року у розмірі 11 313,25 гривень, та за договором позики № 2139415 від 20 вересня 2024 року у розмірі 16 000,00 гривень, суд виходить з наступного.

Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею за договором № 73454298 від 19 вересня 2024 року у розмірі 11 313,25 гривень, та за договором № 2139415 від 20 вересня 2024 року у розмірі 16 000,00 гривень, всього: 27313,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією: за договором № 73454298 від 19 вересня 2024 року у розмірі 975,00 гривень, та у розмірі 2376,80 гривень –за договором № 2139415 від 20 вересня 2024 року у розмірі, всього: 3351,00 гривень, судприходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3028,00 гривень, було задоволено частину позовних вимог: з 45675,75 гривень позовних вимог, задоволено 15010,70 гривень (15010,70х100%):45675,75=32,90%, судовий збір 3028 гривень задоволено 32,90%, (3028х32,90%):100%= 996,21 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638,639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № НОМЕР_7 АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:

за кредитним договором №73454298 від 19 вересня 2024 року в розмірі 6987 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок;

-з яких 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, сума заборгованості за основною сумою боргу;

-487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 50 копійок, сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором №2139415 від 20 вересня 2024 року в розмірі 8023, 20 (вісім тисяч двадцять три) гривень 20 копійок ,з яких:

-8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за основною сумою боргу,

-23 (двадцять три) гривень 20 копійок заборгованість за відсотками.

Всього стягнути заборгованість за договорами в розмірі 15010 (п`ятнадцять тисяч десять) гривень70 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 30665 (тридцять тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 05 копійок відмовити як необґрунтовано заявлену з яких пені на суму 27313 (двадцять сім тисяч триста тринадцять) гривень, комісії на суму 3351(три тисячі триста п`ятдесят одна) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса :01032, м. Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № НОМЕР_8 у АТ «ТАСкомбанк») понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 21 копійок .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов