Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №285/1223/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1223/26

провадження у справі № 2/0285/1353/26

20 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді Коцюби О.М.,

за участю секретаря Лук`янця Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Звягель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягувати із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення ним навчання — до 30.06.2029 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає вона із відповідачем мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син є повнолітнім, однак продовжує навчання в Державному університеті «Житомирська політехніка». Навчання платне, дитина проживає в гуртожитку, потребує витрат на проїзд, одяг, навчальне приладдя та харчування. Відповідач працездатний. Вона ж не має змоги самостійно утримувати сина. Тому змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву, у якій просить справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення справи суду не надав.

Суд ухвалив проводити судове засідання без участі сторін з винесенням заочного рішення у справі.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5).

На даний час син є повнолітнім та продовжує навчання в Державному університеті «Житомирська політехніка» на платній основі на денній формі навчання (а.с. 8).

ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері, стипендій не отримує.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, неможливість його працевлаштування, незадовільний стан здоров`я або будь-яких доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення з нього аліментів суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 141, 223, 258, 259, 265, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,– задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви — 03.03.2026 року і до закінчення сином навчання — до 30.06.2029 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: О.М. Коцюба