Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №140/1536/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/1536/25 пров. № А/857/23782/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Смокович В.І.), ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьку 09 травня 2025 року у справі № 140/1536/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

13.02.2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці, просив: визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UA205140/2024/000439/2 від 31.12.2024; визнати протиправним та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Товарів № UA205140/2024/003590 від 31.12.2024; стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Суд першої інстанції вказав, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України). Суд першої інстанції зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав до митного органу разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Суд першої інстанції вказав, що відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем) та дійшов висновку, що у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та у позові відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що по МД №24UA205140081853U4 від 30.12.2024 року відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Скаржник вказує, що позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Скаржник зазначає, що при проведенні консультації декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару, однак така інформація надана не була. Скаржник зауважує, що митницею у відповідності до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару, про проведення її у належний спосіб свідчить відсутність зауважень з боку декларанта. Скаржник також вказує, що запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну територію України товару, проте позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2024 ТОВ «ЛАКІ-БРОК», з метою здійснення митного оформлення імпортованого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , подана електронна митна декларація UA205140 у Волинську митницю.

Визначення митної вартості здійснювалось згідно ст. 67 МК України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Товар, що ввозився на територію України: Сідельний тягач: марка- DAF; модель- XF 480 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2019, тип двигуна – дизельний, модельний рік виготовлення 2019, об`єм двигуна 12902см3, потужність 355kw, номер шасі – XLRTGH4300G272160, призначений для перевезення. Вартість товару 13 726,21 EUR.

30.12.2024, після подання електронної митної декларації, ТОВ «ЛАКІ-БРОК» надійшло електронне повідомлення від ВМО № 1 м/п Луцьк Волинської митниці про необхідність надання документів, що підтверджують митну вартість товарів.

Декларант на вимогу митниці листом від 30.12.2024 надав: довіреність копія митної декларації країни відправлення від 23.12.2024 №24GBE72R5807DQCAA8; 2) витяги про оплату від 30.12.2024 №б/н; 3) Звіт про оцінку майна в кількості 2 (дві) штуки продубльовано; 4) Платіжний документ від 13.12.2024 №9290802; 5) Витяг autoline.ua; 6) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.12.2024.

31.12.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205140/2024/000439/2, в якому зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: - відповідно гр. 2 ЕМД відправником товару є AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA., що суперечить відправнику, вказаному в копії митної декларації країни відправлення від 23.12.2024 №24GBE72R5807DQCAA8 – TRUCK AND PARTS STAFFS LTD; - в наданому банківському документі від 13.12.2024 №P881-988C-TC87-38KT оплата здійснена на розрахунковий рахунок код країни якого є Україна, що суперечить банківських платіжним реквізитам, вказаним в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 05.12.2024 №Б/Н. Дану оплату ідентифікувати до даної поставки товару неможливо; - надані джерела в кількості 2 (дві) шт. під кодом документа «3022» autoline.ua не містять посилань, що унеможливлює перевірку зазначеної інформації. Також зазначаємо, що в джерелі 1 зазначений VIN код суперечить він коду, вказаному в 31 гр. ЕМД, а в іншому джерелі стан товару вказаний: з дефектом. Враховуючи вищезазначене надана цінова інформація не стосуються оцінюваного товару; - у Висновку про вартісні характеристики товару від 30.12.2024 №253 в таблиці №2 наявні джерела інформації, однак посилання для перевірки зазначеної інформації не подано до митного оформлення. Надані скрін-шоти з мережі Інтернет (додаток 1) не містять чіткої якості а також, років виготовлення оцінюваних товарів.

Вказано також, що згідно з п.3 загальна сума договору складає 14000 Євро, тоді як до митного оформлення заявлена вартість сідельного тягача 13726,21 євро, а за іншою митною декларацією (24UA205140081854U3) вартість напівпричіпа становить 9500 євро. Передбачені умови оплати 100% передоплата на суму 14000 євро. Банківських платіжних документів по контракту від 05.12.2024 № Б/Н на суму 14000 євро не надано. Доповнення до контракту датується 30.12.2024, що на момент здійснення купівлі-продажу сідельного тягача та напівпричепа та оплати за дані товари не є актуальним. Витяг autoline.ua містить посилання, однак під час перевірки даного посилання вказаний номер шасі відмінний від номеру оцінюваного товару, що не відносить дане оголошення до товару, поданого до митного оформлення. Переліку запитуваних митницею документів не надано, листом від 31.12.2024 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Таким чином, митну товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 – на рівні 30200 євро/од за МД № UA209180/2024/ 058646 від 07.10.2024, за МД №UA209180/2024/ 060107 від 14.10.2024. Для коригування митної вартості митним органом взято за основу товар: «Сідельний тягач марки DAF, модель XF 480 FT, календарний рік виготовлення 2019… об`єм двигуна 12902см3».

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів за №UA205140/2024/000439/2 від 31.12.2024 р. відповідачем у справі була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/003590 від 31.12.2024.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД типу ІМ40ДЕ №25UA205140000011U3 від 02.01.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів за №UA205140/2024/000439/2 від 31.12.2024 та картка відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/003590 від 31.12.2024 є протиправними, а отже такими, що підлягають скасуванню, ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та «AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Продавець) укладено контракт №б/н від 05.12.2024, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим Договором.

Мета контракту: купівля/продаж товару: вантажний автомобіль виробництва 1) DAF Trucks (Нідерланди); 2) Напівпричіп Schmitcz cargobull (Німечинна) (пункт 1.3. Контракту).

Ціни є договірними та визначаються виключно з конкретної ситуації на транспортному ринку. Загальна сума контракту складає 14000,00 EUR (пункт 3 Контракту).

Платежі за товар здійснюються в Євро 100% передплата на підставі інвойсу (пункт 4.1. Контракту).

30.12.2024 між сторонами укладено Доповнення №1 до Договору від 05.12.2024, пунктом 3 якого визначено, що ціни є договірними та визначаються виключно з конкретної ситуації на транспортному ринку. Загальна сума Договору ж сумою всіх рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною даного договору.

З метою здійснення митного оформлення імпортованого 30.12.2024 подана електронна митна декларація №24UA205140081853U4 на товар: «Сідельний тягач: марка- DAF; модель - XF 480 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2019, модельний рік виготовлення 2019, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна – 12902 см3, потужність - 355kw, номер шасі - XLRTGH4300G272160, призначений для перевезення напівпричіпів дорогами загального користування, маса в разі повного навантаження - 23900 кг, вантажопідйомність – 15325 кг, колір - БІЛИЙ, кіл-ть місць, включаючи водія - 2, тип кузова - вантажний, сідельний тягач колісна формула 6х2, Виробник «DAF», NL Торговельна марка: «DAF».

Митну вартість вказаного товару визначено за основним методом за ціною договору (контракту) у розмірі 13 726,21 Євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості разом з вказаною митною декларацією подано: декларація митної вартості від 30.12.2024; рахунок-фактура/інвойс № 6/12/2024 від 05.12.2024; декларація MRN 24GB000060ZFBNR8KO від 01.01.2025; експертна довідка №9575/24 від 26.12.2024; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 1/19; квитанція АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_2 від 13.12.2024; звіт про оцінку майна №253 від 30.12.2024; інформація із сайту autoline.ua; контракт від 05.12.2024; договір доручення № 45-2160 від 26.12.2024.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару митним органом встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- відповідно гр. 2 ЕМД відправником товару є AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA., що суперечить відправнику, вказаному в копії митної декларації країни відправлення від 23.12.2024 №24GBE72R5807DQCAA8 – TRUCK AND PARTS STAFFS LTD;

- в наданому банківському документі від 13.12.2024 №P881-988C-TC87- 38KT оплата здійснена на розрахунковий рахунок код країни якого є Україна, що суперечить банківських платіжним реквізитам, вказаним в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 05.12.2024 №Б/Н. Дану оплату ідентифікувати до даної поставки товару неможливо;

- надані джерела в кількості 2 (дві) шт. під кодом документа «3022» autoline.ua не містять посилань, що унеможливлює перевірку зазначеної інформації. Також зазначаємо, що в джерелі 1 зазначений VIN код суперечить він коду, вказаному в 31 гр. ЕМД, а в іншому джерелі стан товару вказаний: з дефектом. Враховуючи вищезазначене надана цінова інформація не стосуються оцінюваного товару;

- у Висновку про вартісні характеристики товару від 30.12.2024 №253 в таблиці №2 наявні джерела інформації, однак посилання для перевірки зазначеної інформації не подано до митного оформлення. Надані скрін-шоти з мережі Інтернет (додаток 1) не містять чіткої якості а також, років виготовлення оцінюваних товарів.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до декларації MRN 24GB000060ZFBNR8KO від 01.01.2025 польська компанія AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, перед тим, як продати товар позивачу, придбала його у компанії з Великобританії TRUCK AND PARTS STAF SUNNY HILLS ROAD BAMFIELDS.

Згідно з експортною декларацією MRN 24GBE72R5807DQCAA8 від 23.12.2024 перед тим як продати товар позивачу компанія AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA придбала його у компанії з Великобританії TRUCK AND PARTS STAF SUNNY HILLS ROAD BAMFIELDS.

Вказані документи були надані Волинській митниці для підтвердження походження у продавця - польської компанії AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA товару, який в подальшому позивач купував, про що був додатково наданий лист від 30.12.2024.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що фактично зазначена експортна декларація є внутрішньою декларацією між TRUCK AND PARTS STAFFS LTD та AUTO-TIR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, щодо купівлі сідельного тягача марки DAF, яка є підтвердженням його походження у контрагента ФОП ОСОБА_1 , в якого цей транспортний засіб його імпортовано.

Щодо неможливості ідентифікувати оплату до поставки товару, то суд апеляційної інстанції зауважує, що в квитанції від 13.12.2024 №P881-988C-TC87-38KT одержувачем зазначений Raiffeisen Bank international AG із ідентифікаційним кодом юридичної особи «00000000» та розрахунковим рахунком «UA133220010000015009092373978», тоді як в рахунку фактурі №6/12/2024 від 05.12.2024 зазначається банк Revolut Bank UAB, номер рахунку «IBAN НОМЕР_3 .

Позивач у заяві від 30.12.2024 зазначив, що Raiffeisen Bank international AG виступає банком-посередником, який забезпечує зв`язок між українським банком Універсал Банк (Монобанк) та європейською фінансовою установою Revolut Bank UAB, який є фінтех-компанією і не має традиційної інфраструктури, а тому використовує партнерські банки для SWIFT-платежів.

Щодо відсутності посилань у наданих джерелах під кодом документа «3022» autoline.ua та суперечності VIN-коду, то суд апеляційної інстанції зазначає, що декларантом позивача на підтвердження митної вартості товару надані витяги із сайту autoline.ua щодо тягача DAF XF 480 вартістю 10500,00 Євро та DAF XF106480 PX LFS вартість 13180,00 Євро.

Вказані витяги подані щодо аналогічного товару, для підтвердження правильності визначення ціни товару, а тому VIN-код імпортованого транспортного засобу не може співпадати із VIN-кодом тягача, зазначеного на вказаному веб-сайті (ХLRTGH4300G278290).

Такі було надано декларантом у додаткових документах, однак відповідачем зазначено, що під час його перевірки встановлено, що номер шасі відмінний від номеру оцінюваного товару, однак така розбіжність, на переконання суду апеляційної інстанції, є безпідставною та такою, що не впливає на митну вартість товару.

Також Волинська митниця вказує, що у висновку про вартісні характеристики товару від 30.12.2024 №253 в таблиці №2 наявні джерела інформації, однак посилання для перевірки зазначеної інформації не подано до митного оформлення. Надані скрін-шоти з мережі Інтернет не містять чіткої якості а також, років виготовлення оцінюваних товарів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що звіт про оцінку майна від 30.12.2024 №253 виготовив ФОП ОСОБА_2 , який здійснює свою експертну діяльність на підставі свідоцтва №21-21/П від 11.05.2021, видане на підставі рішення Центральної кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, на замовлення позивача.

Отож, позивач самостійно не здійснював підготовку звіту про оцінку майна, а тому у нього відсутня будь-яка можливість щодо отримання посилань та скрін-шотів будь-якої іншої якості, ніж наявні у такому звіті. До того ж на сторінці 4 звіту про оцінку майна від 30.12.2024 №253 зазначені всі джерела інформації, технічні характеристики та інша інформація, яка викладена у таблиці №2, що свідчить про поверхневість підходу посадових осіб Волинської митниці щодо дослідження наданих декларантом доказів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо покликань скаржника на те, що загальна сума договору складає 14000 Євро, тоді як до митного оформлення заявлена вартість сідельного тягача 13726,21 євро, а за іншою митною декларацією (24UA205140081854U3) вартість напівпричіпа становить 9500 євро, а також на відсутність банківських платіжних документів по контракту від 05.12.2024 № Б/Н на суму 14000 євро, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки пунктом 1.3. Контракту №б/н від 05.12.2024 перебачено, що мета контракту: вантажний автомобіль DAF та напівпричіп Schmitcz cargobull.

Відповідно до пункту 3 Контракту, ціни є договірними та визначаються виключно з конкретної ситуації на транспортному ринку. Загальна сума контракту складає 14000,00 EUR.

В подальшому, 30.12.2024, між сторонами укладено Доповнення №1 до Договору від 05.12.2024, пунктом 3 якого визначено, що ціни є договірними та визначаються виключно з конкретної ситуації на транспортному ринку. Загальна сума Договору є сумою всіх рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 7 Контракту, він діє до 31.12.2025, а тому до його закінчення сторони вправі укладати будь-які доповнення.

Враховуючи, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника, щодо неактуальності доповнень до Контракту.

До того ж, оплата за сідельний тягач у розмірі 13 726,21 Євро здійснювалась позивачем на підставі рахунка-фактури №6/12/2024 від 05.12.2024, а тому у відповідача відсутні підстави для твердження щодо ненадання банківських платіжних документів по контракту від 05.12.2024 №б/н на суму 14000 Євро.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності документального підтвердження складових митної вартості ввезеного позивачем товару, а висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

З огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в межах спірних правовідносин відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Відповідач не підтвердив належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Коригування митної вартості ввезеного товару здійснена за резервним методом.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; iii) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Водночас, суд апеляційної інстанції вказує, що автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) це сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів. Основними напрямками контролю АСАУР є достовірність декларування, правильність визначення митної вартості, країни походження та класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, дотримання заходів нетарифного регулювання, та ін. Основне завдання АСАУР полягає в тому, щоб на підставі всіх діючих профілів здійснити оцінку ризику митної декларації, яка прийнята до митного оформлення та видати повідомлення із вказівками необхідних заходів.

Спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості автомобіля у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючий орган не довів, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення ввезеного транспортного засобу є неповним та містить розбіжності, які впливали б на числові показники митної вартості автомобіля, водночас визначаючи необхідним до застосування резервного методу визначення митної вартості товару, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу. Водночас, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару і як наслідок, скаржником порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов`язків.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000439/2 від 31 грудня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/003590 від 31 грудня 2024 року.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картки відмови, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі №140/1536/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний