Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №274/8314/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8314/25

Провадження № 1-кп/0274/485/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 за № 12025060480001081, щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, неодружений, здобув вищу освіту, має інвалідність 3 групи, відбуває покарання в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 24.06.2024 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років пробаційного нагляду;

- 16.04.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі, кінець строку відбування покарання – 02.08.2026,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , який був засуджений 16.04.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 309 КК України, відбуваючи покарання у виді обмеження волі в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)», що розташована за адресою: вул. Низгірецька, 2, м. Бердичів, Житомирська область, у невстановлені день, час, місці та спосіб, однак не пізніше 12.11.2025, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який в подальшому незаконно зберігав при собі без мети збуту до 12.11.2025.

12.11.2025 у період часу з 13 години 04 хвилини по 13 годину 27 хвилин у приміщенні кімнати проведення обшуків державної установи «Бердичівський виправний центр (№ 108)» під час огляду у засудженого ОСОБА_4 виявлено та вилучено паперовий згорток із сухою рослинною масою, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 12,238 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що він дійсно восени 2025 року, відбуваючи покарання у виправному центрі та перебуваючи на лікуванні, в м. Бердичеві поблизу огорожі лікарні, знайшов згорток з канабісом, спробував його та вирішив принести його до виправного центру, при вході до якого працівники установи виявили у нього знайдений ним канабіс. В присутності працівників поліції та понятих цей канабіс був вилучений. Будь-якого тиску на нього не чинилося. Не заперечив жодних фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Про свій вчинок шкодував, каявся у скоєному. Просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За клопотанням прокурора та зі згоди обвинуваченого суд, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також які необхідні для вирішення питань щодо речових доказів та процесуальних витрат. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ними не оспорювалися.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав правдиві показання стосовно обставин вчинення злочину, які повністю узгоджуються із встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконні придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, та враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, є нетяжким умисним злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має дві незняті та непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проте належних висновків для себе не зробив, вчинив нове кримінальне правопорушення під час відбування покарання у виді обмеження волі. Установою виконання покарань характеризується задовільно: непрацевлаштований, до робіт з благоустрою виправного центру ставиться задовільно, за період відбування покарання стягнень та заохочень не має. Також, ОСОБА_4 : неодружений; є особою з інвалідністю 3 групи, має захворювання, пов`язані із проходженням військової служби, у зв`язку з чим був виключений з військового обліку; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі. Оскільки, ОСОБА_4 вчинив злочин під час відбування покарання, тому суд не вбачає підстав для призначення йому покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у виді штрафу.

Призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд визначає його в мінімальному розмірі, при цьому враховує обставини події та посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; не заперечення проти дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Правових підстав для застосування положень ст. 69 та ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, судом не встановлено, а обвинувачений вже був засуджений до покарання у виді обмеження волі за ч. 2 ст. 309 КК України, яке йому було призначене судом із врахуванням ст. 69 КК України, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і він знову вчинив тотожний злочин, відбуваючи це покарання.

З врахуванням того, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.04.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі, суд при призначенні покарання керується вимогами ст. 71, ст. 72 КК України та до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину основного покарання за попереднім вироком.

На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, суд в порядку ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.04.2025, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) днів.

Строк визначеного судом остаточного основного покарання обчислювати ОСОБА_4 з часу його фактичного затримання для виконання цього вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, які становлять 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: наркотичний засіб канабіс, загальною масою 12,238 г, який зберігається в ГУНП в Житомирській області, - після набрання цим вироком законної сили знищити.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1