Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №169/379/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/379/26

Провадження № 3/169/452/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К.,

з участю

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем НОМЕР_1 – командир зенітно-ракетного відділення взводу охорони, штаб-сержант, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2026 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 перебував у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги статей 11, 13, 16, 17, 37, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав, жодних обставин, викладених у протоколі та доданих до нього документах, не заперечував, просив суворо не карати.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 256, 280, 283 КУпАП при провадженні в справах про адміністративні правопорушення необхідно встановити всі ознаки об`єктивної сторони правопорушення, з`ясувати в чому полягає суть цього порушення та вказати це в протоколі про адміністративне правопорушення і постанові судді.

Частиною третьою статті 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом серії ЛВЛ № 133 від 15 квітня 2026 року, в якому він підтвердив факт вживання алкогольних напоїв та перебування в стані алкогольного сп`яніння на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , та консультаційним висновком спеціаліста №195 від 15 квітня 2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлені.

З огляду на вказане та враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є військовослужбовцем, а також, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником в установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, – дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя