Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №161/26451/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26451/25

Провадження № 3/161/335/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №595658 від 17 грудня 2025 року вбачається, що 17 грудня 2025 року близько 10:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно доньки ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, нецензурно виражалась, хватала за руки та била по обличчю, чим могла завдати шкоду її здоров`ю. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В ході розгляду справи малолітня дитина ОСОБА_2 в присутності законного представника – батька ОСОБА_3 та начальника Служби у справах дітей Боратинської сільської ради ОСОБА_4 суду пояснила, що того дня її матір в негативному сенсі виразилась стосовно її батька, на що вона сказала: скільки це може продовжуватись? У відповідь на це висловлювання її мати почала на неї кричати, схопила за руку та вдарила по обличчю. За словами дитини, такі дії відбуваються часто. В матері спостерігається загострення психоемоційного стану з минулої осені.

Батько дитини – ОСОБА_5 в ході розгляду справи пояснив, що ОСОБА_1 протягом трьох років лікувались у психіатричній лікарні, має нестабільний емоційний стан, що проявляється у різких перепадах настрою і розірваному мисленні.

Начальник Служби у справах дітей Боратинської сільської ради ОСОБА_4 зазначила, що під час засідання комісії мати дитини перебувала у дезорієнтованому стані та проявляла надмірну емоційність, у зв?язку з чим було прийнято рішення про визначення місця проживання дитини разом із батьком.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи судом, оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП її участь у розгляді справ такої категорії не є обов?язковою.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У свою чергу, диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.

Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Із наведеного слідує, що домашнім насильством є будь-які із вищеперелічених дій кривдника.

Разом з тим, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 в 2021 році мала захворювання неврологічного характеру.

Учасники справи в судовому засіданні не заперечували нестабільність психоемоційного стану ОСОБА_1 , ситуативну надмірну емоційність.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 17 грудня 2025 року, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що саме її дочка ОСОБА_1 вживала стосовно неї нецензурну лексику.

За нестабільного психоемоційного стану поведінка доньки могла спровокувати у ОСОБА_1 короткочасну неконтрольовану емоційну реакцію, в тому числі і гнів.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За встановлених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 не мала умислу на вчинення домашнього насильства стосовно доньки.

Відсутність умислу -- означає відсутність суб`єктивної сторони правопорушення, що є підставою для закриття справи.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв?язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст.173-2, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій