Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №120/13952/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №120/13952/24

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13952/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

21 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позов повернуто особі, яка її подала у зв`язку з тим, що позов не підписано.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 312 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Тобто, обов`язковим елементом позовної заяви та засвідченням факту волевиявлення учасника судового процесу є підпис.

Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Також, слід враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.

Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.

Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.

Безпосередньо правила про те, що підписувати документ потрібно знизу, в правописі української мови немає. Однак існує декілька непрямих вказівок та загальноприйнятих норм, які підтверджують доцільність такого розташування підпису:

- підпис традиційно розглядається як завершення викладення думки, підтвердження згоди з написаним. Тому його розташування наприкінці документа є логічним завершенням тексту;

- стандартна структура ділового листа передбачає, що підпис розташовується під основним текстом, після дати. Це правило стало загальноприйнятим і широко використовується у діловодстві;

- розташування підпису знизу сприяє кращому візуальному сприйняттю документа;

- розташування підпису наприкінці документа ускладнює його підробку, оскільки будь-які зміни, внесені після підписання, будуть краще помітними.

Якщо вдатися до аналізу слова «підпис», то воно містить префікс «під». Префікс - це морфема, яка приєднується до початку кореня слова і змінює його значення або утворює нове слово.

Префікс «під» в українській мові, зокрема, надає словам значення, що вказує на розташування нижче, частковість, реалізацію чи виникнення в результаті дії. Він допомагає створювати нові слова, які відображають ці концепції і доповнюють основні корені в різних контекстах.

Слово «підпис» має зокрема такі значення:

- прізвище, ім`я, ініціали і т. ін., написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь;

- напис, текст на чому-небудь, під чимсь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 13, 2022. - С. 66).

В українській мові також є слово «надпис», яке має спільний корінь, проте інші значення. Одним із значень є позначення тексту або графічного зображення, розташованого над іншими елементами або у верхній частині чогось.

Надпис - те саме, що напис - короткий текст, уміщений на чому-небудь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 9, 2022. С. 576).

Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.

Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

Такий висновок відповідає позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 по справі № 930/191/23.

В той же час, як встановлено зі змісту позовної заяви, підпис особи, якою подано до суду позовну заяву від імені ОСОБА_1 , розташований в лівому верхньому кутку першої сторінки позовної заяви.

Відтак, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що подана заява не підтверджує наміру ОСОБА_1 на звернення до суду з даним позовом, або надання ним повноважень іншій особі вчиняти дії щодо представництва його інтересів, зокрема у Вінницькому окружному адміністративному суді.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що суд не мав права посилатися на ухвалу ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, оскільки судова практика викладається лише у постановах. Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції використав посилання на зазначену ухвалу як на додаткове підтвердження правової позиції щодо ідентифікації підпису, яка базується на системному аналізі норм КАС України та правил українського правопису. Крім того, висновки щодо необхідності підпису саме в кінці документа відповідають практиці ЄСПЛ (зокрема, роз`ясненням щодо типових помилок при заповненні заяв), де відсутність підпису в кінці форми визнається критичним недоліком.

Також апелянт вважає повернення позову проявом формалізму, що обмежує доступ до правосуддя. Суд апеляційної інстанції наголошує, що адміністративний процес є формалізованим для забезпечення правової визначеності. Розміщення підпису у лівому верхньому кутку першої сторінки не дозволяє ідентифікувати цей знак як підтвердження змісту всього подальшого тексту позовної заяви. Це викликає обґрунтований сумнів у намірі особи на звернення до суду саме з цими вимогами. Дотримання встановлених законом вимог до форми заяви не є обмеженням права на судовий захист, оскільки позивач не позбавлений права на повторне звернення після усунення вказаного недоліку.

Доводи апелянта про те, що суд мав залишити заяву без руху, є безпідставними. Статтею 169 КАС України чітко визначено імперативну норму: позовна заява повертається позивачеві, якщо вона не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати. Оскільки підпис, розташований поза логічним завершенням тексту, не виконує своєї засвідчувальної функції, суд першої інстанції діяв у межах та у спосіб, що передбачені законом.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам закону щодо її підписання, що є безумовною підставою для її повернення.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua