Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №240/2501/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2501/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

21 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення 81 553,95 грн за весь час затримки виплати-за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати 28.01.2024.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:

-визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 27.01.2024;

-зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 27.01.2024.

В решті позову відмовлено.

В подальшому, позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення, задоволено:

-зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати у місячний строк з дати прийняття даної ухвали звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у адміністративній справі №240/2501/24.

Відповідачем доказів фактичного виконання рішення та матеріалів звіту до суду, в установлений ухвалою від 30.09.2025 строк, не надано, а тому ухвалою від 06.11.2025 встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №240/2501/24; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення суду у справі №240/2501/24; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення у справі №240/2501/24, а саме: прізвище ім`я по-батькові; розрахунковий номер облікової картки платника податків.

Зважаючи на те, що відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів третього рівня не надано доказів на підтвердження здійснення усіх залежних від нього дій щодо забезпечення фінансування на виконання рішення суду у справі № 240/2501/24, колегією суддів постановлено ухвалу від 15.01.2026, якою зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно подати до Житомирського окружного адміністративного суду у місячний строк з дати набрання законної сили даної ухвали, звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у адміністративній справі №240/2501/24.

На виконання вказаної постанови, відповідачем подано до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року прийнято встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі № 240/2501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, а також, відсутність клопотань від сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду відповідачем частково не виконане лише в частині виплати донарахованих коштів, через відсутність відповідних асигнувань.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч.ч. 4,7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

За правилами ч.ч.2,3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

За змістом частин першої та другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту поданого відповідачем звіту встановлено, що після проведення необхідних розрахунків щодо суми коштів, необхідних для виконання рішення військова частина НОМЕР_1 звернулася з листом від 22.10.2024 вих. №813/24930 до розпорядника коштів вищого рівня (Військової частини НОМЕР_2 ) з клопотанням про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №240/2501/24. Також розпоряднику вищого рівня було надана відповідна довідка-розрахунок. (до звіту додано копію листа та довідки-розрахунку).

Розпорядником коштів вищого рівня (військовою частиною НОМЕР_2 ) надано погодження від 25.10.2024 вих. №117/28692 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 240/2501/24, (копія долучена в якості додатку до звіту).

При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 після отримання погодження був здійснений та надісланий розрахунок потреб в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Згідно, розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, необхідних для виконання рішення суду прийнятого у даній справі, позивачу нараховано 35 097,02 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що військова частина НОМЕР_1 на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026, надала докази виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 в межах своїх повноважень та наявного фінансування, що підтверджується належними доказами.

Слід також звернути увагу, що як з`ясовано судом першої інстанції, відповідачем станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали частково здійснено погашення нарахованої заборгованості у розмірі 28 253,10 грн.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні заяви позивача правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 370, 382 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Гонтарук В. М. Сторчак В. Ю.