Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №620/15384/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/15384/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лукашова О.Б., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі: Литвин С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 року відмовлено у задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не прийняття наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2024 по 28.07.2024, та за період з 14.08.2024 по 26.08.2024, у розмірі 30 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та, за період з 27.08.2024 по 09.09.2024, в розмірі 100 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.07.2024 по 28.07.2024, та за період за 14.08.2024 по 26.08.2024, у розмірі 30 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та за період з 27.08.2024 по 09.09.2024, в розмірі 100 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В іншій частині позову відмовлено.

З огляду на невиплату позивачу додаткової винагороди, 07.01.2026 Сумським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції до Чернігівського окружного адміністративного суду подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №620/15384/24 (далі по тексту - заява, а.с.15-18).

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24 дійшов висновку, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, у силу вимог статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що починаючи з 19.12.2024, статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Тільки у вказаній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Тобто, законодавцем чітко визначено категорії справ, які можуть бути виконані шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, проте, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не відноситься до вказаної категорії справ.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку заява Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №620/15384/24 не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає завданням правового регулювання, визначеним ст. 378 КАС України, та виходить за межі мети, закладеної законодавцем.

Щодо заяви Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

21.02.2026, тобто під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України (далі по тексту - заява про закриття).

Обґрунтовуючи заяву про закриття провадження, Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що виконала всі зобов`язання, стосовно виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , які були встановлені, відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року у справі №620/15384/24, що підтверджується квитанцією №260131РВ000053425261 від 31.01.2026 року.

09.03.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній заперечував у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що додаткову винагороду в розмірі 277 278,75 грн., згідно квитанції №260131РВ000053425261 від 31.01.2026 року, було виплачено саме по справі № 620/15384/24.

Дослідивши надані докази та доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки в межах даної справи №620/15384/24 судом не встановлено чіткої суми додаткової винагороди, яка має бути сплачена відповідачем ОСОБА_1 , після проведеного перерахунку додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за спірні періоди.

Натомість, з доданої до заяви про закриття провадження у справі копії квитанції №260131РВ000053425261 від 31.01.2026 року вбачається виплата позивачу грошового забезпечення в розмірі 277 278,75 грн. на виконання рішень судів від 13.08.2025 №620/14388/24, від 25.09.2025 року № 620/14125/24, від 20.10.2025 №620/14323/24 та від 17.10.2025 №620/15384/24.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи №620/15384/24 по суті завершено, судове рішення ухвалено та набрало законної сили, а справа перебуває на стадії виконання судового рішення. За таких обставин підстави для застосування положень ст. 238 КАС України відсутні, оскільки зазначена норма регулює питання закриття провадження саме під час розгляду справи, а не після його завершення.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №620/15384/24 та законною оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, а судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 294, 316, 321, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 21.04.2026 року