Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №320/59090/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/59090/25 Суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВ Україна» та Державного агентства України ПлейСіті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВ Україна» до Державного агентства України ПлейСіті, Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними і скасування постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВ Україна» (далі - позивач, ТОВ «ДЕВ Україна») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства України ПлейСіті (далі - відповідач-1, ПлейСіті), Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, Печерський ВДВС), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Державного агентства України ПлейСіті щодо звернення до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Державне агентство України ПлейСіті утриматися від вчинення у порядку, визначеному Законом про виконавче провадження дій, з виконання рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна»;

- визнати противоправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції від 20.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

- визнати противоправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції від 20.11.2025 про стягнення з ТОВ «ДЕВ Україна» виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1;

- визнати противоправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції від 20.11.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо виконання рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції утриматися від вчинення виконавчих дій з виконання Рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна», окрім зупинення та закінчення виконавчого провадження;

- визнати протиправною бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо неповернення Державному агентству України ПлейСіті рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції повернути Державному агентству України ПлейСіті рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» без прийняття його до виконання;

- визнати противоправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції від 03.12.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 позов задоволено частково:

- визнано противоправною та скасовано постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

- визнано противоправною та скасовано постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.11.2025 про стягнення з ТОВ «ДЕВ Україна» виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1;

- визнано противоправною та скасовано постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.11.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;

- визнано противоправною та скасовано постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.12.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ «ДЕВ Україна» у межах встановленого Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» оскаржило рішення ПлійСіті від 08.08.2025 №63-Р до суду, то останнє не набуло статусу виконавчого документа безвідносно до відкриття судом першої інстанції провадження у справі, а відтак не могло виконуватися у примусовому порядку, що свідчить про протиправність як постанови про відкриття виконавчого провадження, так й усіх прийнятих у подальшому у межах такого виконавчого провадження постанов. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що за наявності рішення суб`єкта владних повноважень бездіяльність такого поглинається скасуванням такого рішення, а відтак ефективним способом захисту порушених прав позивача буде саме скасування спірних у цій справі постанов.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій частині, яким:

- визнати протиправними дії Державного агентства України ПлейСіті щодо звернення до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Державне агентство України ПлейСіті утриматися від вчинення у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», дій з виконання рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна»;

- визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України утриматися від вчинення виконавчих дій з виконання Рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна», окрім зупинення та закінчення виконавчого провадження;

- визнати протиправною бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неповернення Державному агентству України ПлейСіті рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» та зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернути Державному агентству України ПлейСіті рішення Державного агентства України ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна» без прийняття його до виконання.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було надано оцінки доводам позивача про рішення ПлейСіті від 08.08.2025 №63-Р не є виконавчим документом, а також не враховано, що визнання протиправними та скасування всіх постанов у виконавчому провадженні НОМЕР_1 не зумовлює автоматичне визнання протиправними дій виконавця під час примусового виконання рішення, а також не породжує у нього обов`язку з повернення виконавчого документа без виконання.

Крім того, не погоджуючись із вказаним вище рішенням суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом неправильно здійснено тлумачення приписів ст. 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», за змістом яких підтвердженням реалізації суб`єктом господарювання свого права на оскарження рішення ПлейСіті є подання позовної заяви і відкриття судом провадження у справі до закінчення тримісячного строку на таке оскарження.

Після усунення визначених в ухвалах від 12.02.2026 про залишення апеляційних скарг без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційні скарги, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ПлейСіті просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що право відповідача-1 на подання прийнятого рішення до органів державної виконавчої служби не ставиться у залежність лише від подання позовної заяви про оскарження такого рішення без наявності доказів відкриття провадження у справі. Відтак, за відсутності умов, за яких рішення ПлейСіті не набуває статусу виконавчого документа, відповідач-1 правомірно направив для виконання до органів державної виконавчої служби рішення від 08.08.2025 №63-Р. Крім того, наголошує, що згадане рішення є виконавчим документом всупереч доводів апелянта, оскільки ухвалюється за аналогічною для організатора азартних ігор процедурою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1 ТОВ «ДЕВ Україна» просить відмовити в її задоволенні.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що початок процедури оскарження індивідуального акта починається з моменту подання позовної заяви, а не з часу відкриття провадження у справі, що узгоджується з практикою Верховного Суду. Наголошує на безпідставності позиці ПлейСіті про те, що рішення від 08.08.2025 №63-р є виконавчим документом.

Відзиву на апеляційні скарги від Печерського ВДВС не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.04.2026.

У судовому засіданні представник позивача доводи власної апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідача-1.

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача, наполягаючи на задоволенні власної апеляційної скарги.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. До суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції встановив, що 08.08.2025 ПлейСіті прийняло рішення № 63-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ТОВ «ДЕВ Україна», яким до позивача була застосована фінансова санкція (штраф) у розмірі 4 800 000,00 гривень за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри (частина 1 статі 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»).

Уважаючи це рішення протиправним, 06.10.2025 ТОВ «ДЕВ Україна» оспорило його до Київського окружного адміністративного суду, який відкрив провадження у справі №320/49811/25 ухвалою від 19.11.2025.

Матеріали справи свідчать, що 10.11.2025 ПлейСіті звернулося до Печерського ВДВС із заявою №5-4/2211 про відкриття виконавчого провадження за рішенням ПлейСіті від 08.08.2025 №63-Р.

Крім того, 20.11.2025 ПлейСіті направило виконавцю лист №89/5 з вимогою відкрити виконавче провадження за згаданим рішенням.

Державний виконавець Печерського ВДВС 20.11.2025 виніс:

- постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- постанову про стягнення виконавчого збору, якою ухвалив стягнути з ТОВ «ДЕВ Україна» 480 000,00 гривень виконавчого збору;

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначив для ТОВ «ДЕВ Україна» мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 369,00 гривень.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, 20-21.11.2025 державний виконавець Печерського ВДВС розпочав вчиняти дії щодо виконання рішення ПлейСіті, зокрема, направив запити про наявні рахунки у ТОВ «ДЕВ Україна», щодо зареєстрованих за ним транспортних засобів, на отримання інформації щодо позивача, що становить банківську таємницю, а також направив банкам платіжні інструкції про примусове списання з ТОВ «ДЕВ Україна» 5 280 369,00 гривень.

У подальшому 03.12.2025 державний виконавець Печерського ВДВС виніс постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 3, 4, 13, 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), ст. 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон про азартні ігри), прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на протиправність відкриття виконавчого провадження.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Загальні вимоги до оформлення виконавчого документа визначені у ч. 1 ст. 4 Закону.

Приписи ст. 18 Закону визначають, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, на стадії вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виконавчий документ на відповідність його вимогам, визначеним частиною 1 статті 4 Закону.

За правилами ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п. 1).

Таким чином, ненабрання рішенням законної сили є перешкодою для відкриття виконавчого провадження та має своїм наслідком виникнення в органу державної виконавчої служби обов`язку з повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Матеріали справи свідчать, що ПлейСіті було подано 10.11.2025 до Печерського ВДВС для примусового виконання рішення від 08.08.2025 №63-Р, яким за порушення вимог законодавства про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор відповідно до, зокрема, ч. 4 ст. 58, ч. ч. 1, 3 ст. 59 Закону про азартні ігри до ТОВ «ДЕВ Україна» застосовані фінансові санкції (штраф) у розмірі 4 800 000 грн відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону про азартні ігри.

Так, згідно із ст. 59 Закону про азартні ігри до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, застосовується штраф у розмірі 600 мінімальних заробітних плат (ч. 1).

Фінансові санкції (штрафи), передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу у порядку, передбаченому статтею 58 цього Закону (ч. 3).

За правилами ч. 2 ст. 58 Закону про азартні ігри фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Приписи ч. 5 ст. 58 указаного Закону визначають, що рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим Законом, може бути оскаржене у судовому порядку відповідно до законодавства протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

При цьому, за нормами ч. 6 ст. 58 Закону про азартні ігри у разі якщо протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) організатор азартних ігор письмово не повідомив Уповноважений орган про добровільне виконання рішення і воно не було оскаржене у судовому порядку, таке рішення визнається виконавчим документом, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законом.

А в силу ч. 7 ст. 58 Закону про азартні ігри у разі якщо рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили оскаржене в судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справі про його оскарження, таке рішення визнається виконавчим документом з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у цій справі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що рішення ПлейСіті про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) набуває статусу виконавчого документа у випадку, якщо протягом трьох місяців з дня його прийняття воно не було виконане добровільно або ж не оскаржене у судовому порядку, а у разі відкриття судом провадження у справі - з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 6 ст. 58 Закону про азартні ігри не визначає умовою для її застосування відкриття судом провадження у справі. Натомість, для застосування ч. 7 ст. 58 Закону про азартні ігри необхідний факт відкриття провадження у справі.

На переконання колегії суддів, окреме застосування положень ч. ч. 6, 7 ст. 58 Закону про азартні ігри може створити ситуацію правової невизначеності, за якої вчасно оскаржене до суду рішення набуде статусу виконавчого документа у разі, якщо провадження у справі не буде відкрите судом.

Натомість, спосіб тлумачення позивачем цих норм, за яким набуття рішенням статусу виконавчого документа пов`язується із моментом ухвалення судом рішення про відкриття провадження у справі (протягом трьох місяців із дня його прийняття), фактично ставить у залежність можливість пред`явлення рішення до примусового виконання від дій суду, що суперечить принципу передбачуваності законодавства та принципу належного урядування. Окрім того, такий підхід фактично об`єднує визначені законом процесуальні строки оскарження та строки на прийняття судом рішення про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що положення ч. ч. 6, 7 ст. 58 Закону про азартні ігри належить тлумачити в їх нерозривному взаємозв`язку, за якого набуття рішенням статусу виконавчого документа по закінченню трьох місяців із дня його прийняття пов`язане виключно із фактом його неоскарження до суду. Натомість у разі такого судового оскарження протягом трьох місяців рішення набирає законної сили із набранням законної сили відповідним судовим рішенням за наслідком розгляду такого позову, у тому числі й у разі відкриття провадження у справі.

Як було встановлено раніше, рішення №63-Р прийнято ПлейСіті 08.08.2025, а відтак у строк до 08.11.2025 воно могло бути оскаржене до суду.

Із позовом про оскарження такого рішення ТОВ «ДЕВ Україна» звернулося до Київського окружного адміністративного суду 06.10.2025, що підтверджується карткою руху документа (адміністративного позову). У свою чергу, провадження у справі №320/49811/25 було відкрито Київським окружним адміністративним судом ухвалою від 19.11.2025.

У зв`язку із цим, зважаючи, що згадане рішення від 08.08.2025 №63-Р було оспорено до суду протягом трьох місяців із дня його прийняття та враховуючи, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 320/49811/25 відкрито провадження у справі, то таке рішення, як правильно зазначив суд першої інстанції, набуде статусу виконавчого документа вже за правилами ч. 7 ст. 58 Закону про азартні ігри, а саме з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у Печерського ВДВС не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання рішення ПлейСіті від 08.08.2025 №63-Р з огляду на те, що останнє не набуло статусу виконавчого документа. Викладене, як правильно наголосив Київський окружний адміністративний суд, є підставою для визнання протиправною і скасування як постанови від 20.11.2025 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, так й усіх інших прийнятих у межах цього виконавчого провадження постанов.

У свою чергу, з приводу доводів ТОВ «ДЕВ Україна» про те, що рішення ПлейСіті від 08.08.2025 №63-Р взагалі не може бути виконавчим документом, колегія суддів зазначає, що оскільки останнє прийнято за правилами ст. 59 Закону про азартні ігри, то воно за відсильними нормами частини третьої цієї ж статті може набрати статусу виконавчого документа за настання обставин, передбачених ч. ч. 6, 7 ст. 58 указаного Закону.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині необґрунтованості іншої частини позовних вимог, колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги позивача та мотивам відзиву на неї вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02, пункт 77) зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція),має бути «ефективним» як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

З урахуванням наведеного «ефективний засіб правового захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не приводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації на практиці, не відповідає розглядуваній нормі міжнародного договору.

До такого висновку при визначенні способу захисту порушеного права прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.02.2025 у справі №9901/396/21.

Викладене свідчить, що скасування у судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та всіх інших у цьому виконавчому провадженні постанов є належним і повним способом захисту порушених прав позивача, позаяк в силу положень Закону і Закону про азартні ігри ПлейСіті вправі звертатися до органів державної виконавчої служби про примусове виконання своїх рішень і визнання протиправними таких дій у спірному випадку та за встановлених вище обставин не зумовлює відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому вимога про зобов`язання ПлейСіті утриматися від вчинення у порядку, визначеному Законом дій, з виконання рішення від 08.08.2025 № 63-Р є вимогою на майбутнє, позаяк матеріали справи не містять доказів, що після набрання законної сили рішенням у цій справі відповідачем-1 вчинятимуться дії, спрямовані на примусове виконання рішення від 08.08.2025 №63-Р, оскільки наразі воно не набуло статусу виконавчого документа.

З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій Печерського ВДВС щодо виконання рішення ПлейСіті від 08.08.2025 № 63-Р та зобов`язання Печерського ВДВС утриматися від вчинення виконавчих дій з виконання цього рішення, окрім зупинення та закінчення виконавчого провадження, а також про визнання протиправною бездіяльності Печерського ВДВС щодо неповернення ПлейСіті рішення від 08.08.2025 № 63-Р та зобов`язання Печерського ВДВС повернути ПлейСіті рішення від 08.08.2025 № 63-Р без прийняття його до виконання, оскільки оцінка правомірності актів Печерського ВДВС була надана судом, за наслідками чого їх визнано протиправними і скасовано, а за таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що рішення ПлейСіті від 08.05.2025 №63-Р з огляду на наведені вище висновки та буде у подальшому виконуватися Печерським ВДВС у примусовому порядку до завершення розгляду справи №320/49811/25.

Колегія суддів зауважує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271-272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВ Україна» та Державного агентства України ПлейСіті - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.