Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №385/348/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 385/348/26 Провадження № 3/385/101/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26.02.2026 о 16:14 в на 1 кілометрі по автодорозі сполученням м. Гайворон – с. Долинівка керував автомобілем Toyota Corolla номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того ОСОБА_1 10.04.2026 о 20:10 в м. Гайворон по вул. Варшавська керував мопедом XDV без номерного знаку, будучи особою яка не має посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст. 36 КУпАП слід об`єднати справи 385/348/26 та 385/657/26 в одне провадження та присвоюю справі 385/348/26 (провадження № 3/385/177/26).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заяв про причини неявки чи про відкладення розгляду справи не подав.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою та четвертою цієї статті.

Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортними засобами .

Відповідно до вимог п. 2.1 А ПДР України встановлено заборону, зокрема керувати транспортним засобом, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 26.02.2026 о 16:14 в на 1 кілометрі по автодорозі сполученням м. Гайворон – с. Долинівка керував автомобілем Toyota Corolla номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. А також, що ОСОБА_1 10.04.2026 о 20:10 в м. Гайворон по вул. Варшавська керував мопедом XDV без номерного знаку, будучи особою яка не має посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доводиться такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601353 від 26.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 26.02.2026 о 16:14 в на 1 кілометрі по автодорозі сполученням м. Гайворон – с. Долинівка керував автомобілем Toyota Corolla номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637341 від 10.04.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 10.04.2026 о 20:10 в м. Гайворон по вул. Варшавська керував мопедом XDV без номерного знаку, будучи особою яка не має посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року.

- постановою серії ЕНА № 5610112 якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн;

- відеозаписами на дисках DVD-R, що надійшов до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення згідно супровідного листа до нього, та був долучений до протоколу службовою особою, відповідно до ст. 251 КУпАП, які були оглянуті під час судового засідання, на яких зафіксовано факт руху автомобіля Toyota Corolla номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на 1 кілометрі по автодорозі сполученням м. Гайворон – с. Долинівка та факт руху мопедом XDV без номерного знаку під керуванням ОСОБА_1 в м. Гайворон по вул. Варшавська.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що під час складення протоколів інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 порушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується належними доказами, в тому числі долученими до матеріалів справи відеозаписами, якими достовірно підтверджено факт керування без посвідчення водія повторно протягом року.

З огляду на наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, суд констатує, що всі зібрані докази, зокрема відеозаписи, що долучені до протоколу відповідають вимогам КУпАП та містять інформацію, що встановлює наявність адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, не містять розбіжностей, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Також слід зазначити, що ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку, в тому числі для забезпечення дотримання правил дорожнього руху, може закріплювати на форменому одязі, фото - і відеотехніку.

Згідно довідки ВП №1 (м. Гайворон) № 25954-2026 від 03.03.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР притягувався зокрема за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія не отримував.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторному протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом за кожним з епізодів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Тому суд застосовує стягнення в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю, то суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років.

В п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Доказів того, що автомобіль чи мопед належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять, та вбачається, що оскільки відсутні відомості про належність такого порушнику на праві власності, так як в протоколі вказано про належність автомобіля ОСОБА_2 , тому суд не вбачає за можливе застосовувати додаткове стягнення у виді оплатного вилучення будь якого транспортного засобу.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд враховує положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 в справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

З огляду на викладене доцільно накласти також стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд враховує також висновки із рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил,оскільки володіння та використання автомобілів є таким,що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

справи № 385/348/26 (провадження № 3/385/101/26) та 385/657/26 (провадження № 3/385/177/26) в одне провадження та присвоїти справі № 385/348/26 (провадження № 3/385/101/26).

ОСОБА_1 визнати винним вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП й накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 21.04.2026