Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №344/5680/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5680/26

Провадження № 3/344/1730/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Руденко Д.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2026 року о 22 год 48 хв в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 221, ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наступних обставин.

Так, 20.03.2026 року о 22 год 48 хв в м. Івано-Франківську, по вул. Є. Коновальця, 221, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Клопотань щодо відкладення розгляду справи та реалізації прав до суду не подано. ОСОБА_1 також міг стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. Крім цього, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 було відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, про що свідчать його особисті підписи у відповідній графі протоколів про адміністративні правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначається, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Оскільки ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на ОСОБА_1 .

За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає, що справу доцільно розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.2.1а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені на бланках відповідного зразка з серійними номерами уповноваженою на те особою – працівником поліції, містять підписи працівника поліції, а також підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

В протоколах, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних" викладена суть адміністративних правопорушень, які відповідають ознакам складу адміністративних правопорушень, зазначених у ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, за якими складено протоколи.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вказаних протоколів, при складенні протоколів ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 № 620191 від 21.03.2026 року, водій з наявними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Встановлено наступний порядок огляду водія на стан сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, зі змісту даного протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.

Також, як того вимагає п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. №1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп`яніння відбулася із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 620191 від 21.03.2026 року та серії ЕПР1 № 620200 від 21.03.2026 року; довідкою старшого інспектора з о/д АП про те, що громадянин ОСОБА_1 згідно Інформаційного порталу Національної поліції станом на 20.03.2026 року посвідчення водія не отримував та не має права керування; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, де зазначені виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, а також те, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; відеозаписами, які містяться в матеріалах провадження.

Суд враховує, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів в справі, суд вважає, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Окрім того, суд враховує те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім.

Згідно ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу порушника, ступінь його вини, місце та час вчинення правопорушень, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік з врахуванням вимог ст.36 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 13, 33, 36, 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти стягнення:

- за ч.2 ст.126 КУпАП - штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

- за ч.1 ст.130 КУпАП - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст.36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд впродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Дмитро РУДЕНКО