Суд: Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №198/99/26
Суддя: Білинський М. В.
справа № 198/99/26
провадження № 2-о/0198/6/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Білинського М.В., присяжних Жидкової Я.Ю., Балєвої Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Припіченко В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засідання в селищі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою,
В С ТА Н О В И В :
Заявник звернулася до суду з заявою про оголошення відсутнім з 25.08.2024 року її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оголошення померлою невістки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що за повідомленням органу досудового розслідування Павлоградського районного відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.10.2025 р. відсутні відомості за останнім відомим місцем поживання ОСОБА_2 про місце його перебування, а щодо невістки ОСОБА_2 від родини стало відомо, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у Смоленському районі Смоленської області Російської Федерації.
На теперішній час виникла необхідність визнати ці факти в судовому порядку для захисту інтересів малолітнього онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином вказаних осіб.
В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали.
Від заяінтерсованої особи до суду надійшла письмова заява (а.с. 30) – заяву визнають, просять провести розгляд справи без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заяву слід задовольнити.
В судовому засіданні встановлено наступне.
19.02.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконавчим комітетом Української міської ради м.Селідове Донецької області був зареєстрований шлюб від якого подружжя має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,який на цей час проживає разом з заявником (бабусею для нього) ОСОБА_1 в селі Нижнянка Павлоградського району і мають статус внутрішньо переміщених осіб.
ОСОБА_2 , ОСОБА_2 постійно проживали в АДРЕСА_1 ,що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 25.10.2025 р.
З заяви ОСОБА_1 вбачається,що до 24.08.2024 року її син ОСОБА_2 працював прохідником на шахті «Україна «Селідоввугілля» в Донецькій області але з загрозою наближення бойових дій вона з онуком ОСОБА_5 виїхали до села Нижнянка Павлоградського району і саме з цього часу їй невідоме місце перебування сина. Зверталася до поліції про розшук сина і 24.10.2025 р. отримала повідомлення поліції про відсутність інформації про місце перебування сина з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України. У 2018 році ОСОБА_2 з постійного місця проживання (м.Українськ Покровського району Донецької області) поїхала у Смоленську область Російської Федерації і до цього часу місце її перебування не відоме.
Вказані пояснення підтверджуються свідоцтвами про шлюб,про народження дитини та повідомленням поліції, які суд вважає належними та достатніми доказами відповідно до вимог ст.ст.77, 80 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.43 Цивільного Кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою,якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про міце її перебування.
З 24.08.2024 р. по день подання заяви до суду відсутні відомості з постійного проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , більше одного року, що є підставою для визнання вказаної особи безвісно відсутньою.
Заявник ОСОБА_1 надала суду свідоцтво про шлюб поміж ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть ОСОБА_2 з його апостилем і пояснила суду, що належні документи про смерть ОСОБА_2 знаходяться на території з якої їх неможливо отримати.
За ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено,що заявник позбавлений можливості отримати від відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтво про смерть невістки ОСОБА_2 через те, що інформаційна база по цьому факту знаходиться на непідконтрольній території. Ці обставини є загальновідомими і не потребують доказуванню відповідно до вимог ч.3 ст.82 ЦПК України.
З огляду на вказані обставини та докази,які надані заявником суду, суд вважає за доцільним надати правову оцінку свідоцтву про смерть ОСОБА_2 оскільки актова запис про її смерть за номером 170229670002800687000 від 09.02.2022 року виконана органом державної реєстрації актів цивільного стану у Смоленській області Російської Федерації.
Вказані докази дають суду право оголосити померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо згідно ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років…
Крім цього, згідно диспозиції розділу ІУ «Окреме провадження», глави 1 «Загальні положення» ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Керуючись вказаною процесуальною нормою права суд вважає за можливе і доцільне розглядати вимоги заявника про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у одному провадженні, бо ч.1 ст.293 ЦПК України передбачає саме розгляд кількох різних юридичних фактів відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України.
Суд враховує ті обставини, що встановлення юридичних фактів здійснюється в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для забезпечення законних прав та інтересів цієї дитини,як основної мети для встановлення юридичних фактів.
Заявник ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи безстроково і за п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплали судового збору за подання заяви до суду, тому судові витрати відносяться за рахунок держави. Інші судові витрати відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимоги заявника знайшли підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 264 – 265 ЦПК України,суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , є безвісно відсутнім з 25 серпня 2024 року.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , оголошена померлою з 04 лютого 2022 року.
Судови витрати залишити за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи,якому повне рішення суду не було вручне у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М. В. Білинський
Присяжні Жидкова Я.Ю.,
Балєва Н.Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua