Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №580/7119/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7119/24 Суддя першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Кузьменка В.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Черкаській області), Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач-2, Черкаське РУП ГУ НП в Черкаській області) про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 13.06.2024 №452 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_1 , щодо застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується недотримання позивачем вимог експлуатації портативного відеореєстратора та порушення вимог законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення й оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому, оскільки службове розслідування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та в установлені строки і підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти постанову, якою позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не враховано, що позивач не є особою, відповідальною за зняття інформації з портативного відеореєстратора, а між датами створення відеозапису з портативного відеореєстратора та відеозапису, наданого до районного суду, є розбіжність, що може свідчити про маніпуляції з ним. Наголошує, що всупереч висновків суду процес оформлення адміністративних матеріалів повністю фіксувався портативним відеореєстратором окрім часу заміни батареї у ньому. Підкреслює, що суд безпідставно вважав встановленими обставини, зазначені у постанові Городищенського районного суду Черкаської області від 18.04.2024 у справі №699/240/24 про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки вони не мають преюдиційного характеру щодо позивача. Окремо звертає увагу, що судом не належно оцінено аргументи позивача про недотримання відповідачем строку проведення службового розслідування, а також залишено поза увагою, що із попереднім наказом від 31.05.2024 №1120 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності останній ознайомився 07.08.2024, а не 01.06.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024, постановленою у складі судді-доповідача ОСОБА_2., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НП в Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що належним чином проведеним службовим розслідуванням підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, у зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу від Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області не надійшло.

Водночас, рішенням Вищої ради правосуддя від 08.04.2025 №748/0/15-25 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 прийнято справу до провадження судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Кузьменка В.В. та Мєзєнцева Є.І.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 21.04.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 17.01.2014 проходить службу в органах внутрішніх справ, а подальшому в Національній поліції України та з 01.11.2022 займає посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (СРПП ВП № 1) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

29.02.2024 до Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області надійшла службова телеграма ГУ НП в Черкаській області від 28.02.2024 вих. № 521/01/20/13-2024. Пунктом 15 цієї телеграми вказано територіальним підрозділам ГУ НП в Черкаській області, у тому числі Черкаському РУП ГУ НП в Черкаській області, про необхідність проведення службових розслідувань за фактами закриття судами справ про адміністративні правопорушення на підставі ч. 1 та 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Крім того, відповідно до протоколу наради керівництва ГУ НП в Черкаській області №46 від 14.05.2024, при розгляді II питання (про стан діяльності груп реагування патрульної поліції ГУНП під час проведення превентивних заходів щодо виявлення та припинення правопорушень та здійснення адміністративно-штрафної діяльності) пунктом 6 зобов`язано начальників територіальних підрозділів ГУ НП в Черкаській області, в тому числі Черкаське РУП в Черкаській області, до 31.05.2024 організувати проведення службових розслідувань за фактами закриття судами протягом 4 місяців 2024 року адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП.

Наказом Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області № 365 від 16.05.2024 «Про призначення службового розслідування та формування дисциплінарної комісії» (зі змінами, внесеними наказом Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області від 13.06.2024 № 453) за службовою телеграмою ГУ НП в Черкаській області від 28.02.2024 вих. № 521/01/20/13-2024, та за протоколом ГУ НП в Черкаській області від 14.05.2024 № 46, сформовано дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування за фактами можливого порушення законодавства окремими працівниками СРПП під час складання адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП, які закрито судами підставі ч. 1 та 7 ст. 247 КУпАП. Наказом Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області № 403 від 30.05.2024 «Про продовження строку проведення службового розслідування розпочатого наказом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області № 365 від 16.05.2024» продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів.

Службовим розслідуванням встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, частково знайшли своє об`єктивне підтвердження, та в діях працівників СРПП окремих підпорядкованих структурних підрозділів ГУ НП в Черкаській області під час складання ними адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП встановлені порушення законодавства, які мають ознаки дисциплінарного проступку.

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №185768 від 15.01.2024, складеного поліцейським СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1., відносно громадянина ОСОБА_3 який, 15.01.2024 о 23:50 год. в с. Хлистунівка, Черкаського району, по вул. Центральній, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із порожнини рота), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

18.04.2024 Городищенським районним судом Черкаської області провадження у справі (№ 699/240/24) про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підставою для закриття справи стало те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема, із перегляду відеозапису, не міститься відомостей про те, що саме гр. ОСОБА_3 , як водієм, вчинені дії з приведення транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей, тобто двох обов`язкових обставин, які є об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Указане підтверджується відеозаписом долученим до протоколу про адміністративне правопорушення на якому зафіксовано факт перебування осіб чоловічої статі за межами салону автомобіля без відображення їх обличь для впізнання. У протоколі відсутня повна адреса місця події. При цьому і не видно на відеозаписі, щоб поліцейським дотримано вимоги Інструкції № 1026 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2025 за № 452/735, а саме не роз`яснено порядку проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки гр. ОСОБА_3 повідомив поліцейському, що перший раз у подібній ситуації і не знає правильності своїх дій. Відеозапис технічно не відображає обставин на місці події, має уривки звуку, відсутня послідовність дій, для висновку про його безперебійність.

Крім цього, з досліджених у судовому засіданні письмових доказів, перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що при вирішенні питання про притягнення гр. ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення складено з неповним дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Суд при дослідженні відеозапису, звернув увагу та надав оцінку тому, що протокол про адміністративні правопорушення гр. ОСОБА_3 не підписував, права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому не роз`яснювалися. У фабулі правопорушення відсутня інформація про транспортний засіб яким керував ОСОБА_3 . З дотриманням встановленого КУпАП процесуального порядку, належним чином не задокументовано обставини справи та не підтверджено їх належними і допустимими доказами для доведення факту порушення ПДР України за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом опитаний поліцейський СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що ним дійсно складались вищевказані адміністративні матеріали. Усі необхідні докази поліцейським згідно нормативним вимогам зібрано та надано суду для розгляду та ухвалення рішення.

Також, поліцейський ОСОБА_1 повідомив, що під час складання адміністративних матеріалів та фіксації нагрудною бодікамерою в останньої замінено батарею, тому відеозапис доданий до матеріалів справи має уривки.

За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений 13.06.2024 т.в.о. начальника Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області, пунктом 5 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 256 КУпАП, вимоги п. 5 розділу ІІ наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018, та відповідно до ч. 3 ст. 13 та абзацу 5 п. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області від 13.06.2024 № 452 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 256 КУпАП, вимоги п. 5 розділу ІІ наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018, та відповідно до ч. 3 ст. 13 та абзацу 5 п. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивачу оголошено догану.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 17, 18, 19, 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), ст. ст. 1, 12, 13, 14, 18, 19, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), і затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція №1026), прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на дотримання відповідачем процедури та строків проведення службового розслідування і порядку застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення правил експлуатації портативним відеореєстратором.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За правилами ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначають, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Із змісту ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За правилами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, догана.

Підстави проведення службового розслідування визначені статтею 14 Дисциплінарного статуту, за якою службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Як свідчать матеріали справи, службове розслідування було призначено наказом т.в.о. начальника Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області від 16.05.2024 №365 на підставі телеграми ГУ НП в Черкаській області від 28.02.2024 №521/01/20/13-2024 та п. 6 питання ІІ протоколу ГУ НП в Черкаській області від 14.05.2024 №46 за фактами закриття судами справ на підставі ч. 1 та ч. 7 ст. 247 КУпАП за ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Водночас, проведення службового розслідування в період дії воєнного стану регламентовано ст. 26 Дисциплінарного статуту, за нормами якої у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч. 1).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч. 6).

Із змісту наведених вище норм вбачається, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується у день затвердження керівником, висновку за результатами службового розслідування. Службове розслідування повинно тривати не більше 15 календарних днів, однак такий строк може бути продовжений ще на 15 календарних днів.

Таким чином, зважаючи на те, що наказ №365 про призначення службового розслідування було прийнято 16.05.2024, то продовження строку його проведення до 15 календарних днів наказом від 30.05.2024 №403 відповідало приписам ст. 26 Дисциплінарного статуту. При цьому твердження апелянта про те, що формулювання «продовжити строк проведення службового розслідування … до 15 днів» не є тотожним продовженню строку проведення службового розслідування на 15 днів, що свідчить про його завершення 31.05.2024, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки із змісту наказу від 30.05.2024 №403 чітко вбачається, що строк проведення службового розслідування продовжено на 15 днів (абзац 5 мотивувальної частини наказу). У свою чергу, висновок про результати службового розслідування був затверджений т.в.о. начальника Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області 13.06.2024, тобто у межах тридцятиденного (з урахуванням продовження) строку.

Відтак аргументи апеляційної скарги про те, що службове розслідування завершене поза межами встановленого Дисциплінарним статутом строку не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Вимоги до висновку за результатами службового розслідування та оформлення його результатів викладені у ч. 1 ст. 19 та ст. 26 Дисциплінарного статуту. При цьому, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів.

Щодо суті дисциплінарного проступку колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 5 розділу II Інструкції № 1026 регламентовано, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з п. 6 розд. II Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Отже, як правильно підкреслив суд першої інстанції, під час виконання своїх повноважень відповідальність за належний заряд та працездатність відеореєстратора несе саме поліцейський, а не будь-яка інша особа, у тому числі та, яка видавала поліцейському згаданий пристрій.

Матеріали справи свідчать, що із змісту наданих позивачем пояснень вбачається, що причиною неналежної роботи відеореєстратора є саме батарея. Однак рівень заряду батареї контролювати під час виконання посадових обов`язків зобов`язаний позивач. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що позивач висловлював зауваження до технічного стану під час отримання в управлінні поліції вказаного відеореєєстратора. Також не додано доказів наявності несправностей, які могли бути виявлені після відеофіксації вищенаведеного порушення.

Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 5 розділу ІІ спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Водночас, із змісту постанови Городищенського районного суду Черкаської області від 18.04.2024 у справі №699/240/24, яка набрала законної сили 29.04.2024, вбачається, що судом закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від серії ААБ №185768 від 15.01.2024, складеного позивачем.

Із змісту судового рішення вбачається, що позивач не роз`яснив ОСОБА_3 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також не роз`яснив порядок проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП, п. 5 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, за якою перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Викладене, на переконання колегії суддів, спростовує посилання апелянта на те, що матеріалами справи не підтверджується недотримання позивачем вимог ст. 256 КУпАП в частині роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також положень п. 5 розд. ІІ Інструкції №1452/735.

Щодо твердження апелянта про те, що постанова Городищенського районного суду Черкаської області від 18.04.2024 у справі №699/240/24 не містить преюдиційних обставин стосовно позивача, колегія суддів зазначає, що у згаданому судовому рішенні вказано на порушення, допущені поліцейським під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та які не були спростовані ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи. І хоча висновки суду у справі №699/240/24 не створюють преюдиційних обставин, однак вони не могли не бути враховані під час проведення службового розслідування та оформлення його результатів.

Як вже було зазначено вище, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №804/2711/17 та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зміст статті 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, Верховний Суд прийшов до висновку виснував, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Указані висновки підтримані Верховним Судом і у постановах від 29.02.2024 у справі №260/5566/22 та від 21.03.2024 у справі №380/4470/23.

Колегією суддів враховується, що наказом ГУ НП в Черкаській області від 31.05.2024 №1120 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону, п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ч. 2 ст. 279, п. 5 ч. 2 ст. 283 КУпАП, п. 5 розд. ІІ Інструкції №1026, п. 9 розд. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУ НП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження.

При цьому, всупереч доводів апелянта, із цим наказом останній ознайомився 01.06.2024 (т. 1 а.с. 197), що підтверджується його підписом, а необізнаність, за твердженням позивача, про проведення щодо нього іншого службового розслідування, не впливає на обставини цієї справи, оскільки перебуває поза межами предмету спору.

З урахуванням встановлених вище та підтверджених матеріалами справи обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку та враховуючи, що під час оформлення висновків службового розслідування враховано попередню поведінку поліцейського та з огляду на приписи ст. 29 Дисциплінарного статуту щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді В.В. Кузьменко

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.