Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №320/25913/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25913/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

суддя-доповідач Говорун О.В.

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .

Оскаржуване судове рішення - ухвала Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №602 від 09.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №602 від 09.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням суду першої інстанції від 13.11.2023 позов задоволено.

03.12.2025 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою суду першої інстанції від 02.02.2026 у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №320/25913/23 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким заяву позивача задовольнити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено:

- ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 скасовано;

- ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено;

- змінено спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену заборгованість по пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2024 у сумі 461253,41 грн (чотириста шістдесят одна тисяча двісті п`ятдесят три гривні 41 копійка).

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, у якій заявник просить стягнути на його користь судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій.

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно до положень ч.ч. 1-6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», становить 3328 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, судовий збір за подачу апеляційної скарги складає 2662,40 грн (3328 грн х 0,8).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у розмірі 2662,40 грн, згідно платіжної інструкції № 5CKH-1400-3A1A-HKMK від 04.02.2026.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги результат розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції, враховуючи, що ухвалюючи постанову від 23.03.2026 Шостим апеляційним адміністративним судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Отже, витрати позивача з оплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 2662,40 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ЄДРПОУ 22933548).

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 242, 252 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ідентифікацій код юридичної особи - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна