Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №207/1654/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1654/26

№ 1-кп/207/235/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12026046780000054 від 06.04.2026 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лермонтов Ставропольського краю РФ, громадянина України, маючого вищу освіту, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, маючого інвалідність 2-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В той час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка. Після чого, під час сварки у ОСОБА_3 виник прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, 17.03.2026 року, у проміжок часу з 17 год. 00 хв по 17 год. 15 хв., перебуваючи у коридорі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов до потерпілої ОСОБА_4 , та знаходячись напроти неї на відстані витягнутої руки, тримаючи у правій руці металевий костиль, наніс останній один удар по лівій руці в ділянку плеча. Після чого, ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на підлогу.

В подальшому, продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи на підлозі, в положенні лежачи на лівому боці, в коридорі вказаного будинку, обхватив двома руками ноги потерпілої ОСОБА_4 та почав кусати зубами за праву та ліву ноги в ділянці гомілок, не менше семи разів за обидві ноги. Потім ОСОБА_3 відповз від потерпілої ОСОБА_4 та, перебуваючи в положенні сидячи, обпершись спиною на стіну коридорі, почав зривати з вішалки та розкидати її особисті речі. Після чого, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_3 та, знаходячись напроти нього на відстані витягнутої руки, нахилилась щоб підняти свої речі. У той час ОСОБА_3 взяв у праву руку молоток, який знаходився на підлозі в коридорі та наніс ним один удар по голові ОСОБА_4 , від якого у неї з голови потекла кров.

В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з раною на голові, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, синця на лівій верхній кінцівці, синців, саден та ран на обох нижніх кінцівках, кожне з них окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Як вбачається з доданої до обвинувального акту письмової заяви ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також додано заяву потерпілої ОСОБА_4 , яку вона підписала про те, що не заперечує щодо розгляду справи у спрощеному провадженні, згодна із встановленими обставинами та ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали дізнання у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046780000054 від 06.04.2026 року року відносно ОСОБА_3 .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі ч.2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим проступку, особу обвинуваченого. Суд вважає, що обвинуваченому має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільну позовну заяву потерпілою не заявлено.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Південного районного суду міста Кам`янського від 08.04.2026 року накладений на молоток з дерев`яною ручкою, поміщено до спец. пакету НПУ №NPU2076234; металевий костиль.

Речовий доказ по справі: молоток з дерев`яною ручкою, поміщено до спец. пакету НПУ №NPU2076234, який знаходитьсяв камері схову ВП №2 Кам`янського РУП – знищити.

Речовий доказ по справі: металевий костиль, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 – повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1