Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №932/10500/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/10500/25

Провадження № 2/932/3517/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Петуніна І.В.

за участю секретаря - Христюк М.В.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 аліментів, в обґрунтування якого вказала, що вона з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 09.03.2022. Сторони мають спільну малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейні відносини між сторонами закінчились, розірвання шлюбу між ними відбулось фактично, оскільки відповідач проживає окремо від позивача, сторони не ведуть спільного господарства, на утримання спільної доньки відповідач не надає матеріальної допомоги, хоча він є військовослужбовцем та отримує заробітну плату і має можливість надавати матеріальну допомогу. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Відповідачем ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.09.2025 року відкрито провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначений на 09.30 год. 24 листопада 2025 року, відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву.

Позивач до судового засідання не з`явилась про час та місце розгляду справи повідомлена у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством, однак 24.11.2025 року надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила що позовні вимоги вона підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином викликалася до суду, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався.

Через це суд, спираючись на норми ст.ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо, донька проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач працездатний, а тому може сплачувати аліменти на утримання дитини.

V. Оцінка суду

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Так, Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вказав, що частиною 1 ст.189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) неповинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір`ю) свого обов`язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у випадку відсутності письмової домовленості між сторонами про сплату аліментів на дитину, їх розмір, позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів, крім того, в Сімейному кодексі України відсутня вказівка про те, що таке право обумовлене виключно ухиленням відповідача від свого обов`язку щодо матеріального утримання дитини.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ч.3 ст.181СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Визначений позивачем розмір аліментів, які вона прохає стягнути з відповідача є співвмірним з потребами дитини. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд виходить з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування позовних вимог. Оскільки право позивача на отримання аліментів, як тим з батьків, з ким проживає дитина, встановлено законом, в добровільному порядку матеріальна допомога відповідачем не надається, воно підлягає судовому захисту, шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при поданні позову до суду була звільнена від його сплати за законом, стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1,2 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Аналіз вказаних норм процесуального права, вказує на те, що для прийняття позитивного рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу, на сторін покладено обов`язок щодо здійснення поетапного механізму сповіщення свого опонента про розмір запланованих витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до висновку ВП/ВС від 20.09.2018 прийнятого за результатами розгляду справи № 751/3840/15 на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначила про додаткові витрати на оплату правничої допомоги у сумі 1500 грн 00 коп. на підтвердження чого було надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 67 від 25.08.2025.

Однак до матеріалів справи не долучено договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку саме у цій справі.

Відтак, заявлені вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 1500 грн 00 коп. не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову – 25.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.04.2026.

Суддя І.В. Петунін

26 березня 2026 року